Справа № 643/2847/18
Номер провадження 1-кс/643/625/18
16.03.2018 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові в залі суду клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , про арешт майна за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221040000023 від 13.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту -
До суду 14.03.2018 року надійшло вищезазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Московським відділом поліції ГУ Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженню №42018221040000023 від 13.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №42018221040000023 від 13.03.2018, за ч.1 ст.309 КК України встановлено, що 12.01.2018 за адресою: м. Харків, вул. Світла 1-А, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено два медичних шприца з залишками рідини прозорого кольору.
Вказаний факт зареєстрований до ЖЕО № 1958 від 12.01.2018.
Однак, в порушенні вимог ст. 214 КПК України, факт вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР зареєстрована не була, через те досудове розслідування не проводилось.
Місцевою прокуратурою 13.03.2018 вказана подія зареєстрована до ЄРДР за № 42018221040000023 за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Прокурор зазначає, що вищевказані предмети можуть бути використані у кримінальному проваджені в якості речових доказів, накладення арешту необхідно з метою позбавлення можливості їх знищення або переховування, для проведення судових експертиз.
Прокурор також надав клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що подати клопотання про арешт майна у встановлені законом строки по об'єктивним причинам не надалось можливим, оскільки факт вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР Московським ВП ГУ НП в Харківській області зареєстрований не був та досудове розслідування не проводилось, а місцевої прокуратурою 13.03.2018 р. вказана подія зареєстрована в ЄРДР.
Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, про що зазначив у письмовій заяві.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що пропущений прокурором строк та подачу клопотання підлягає поновленню, а клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було вилучено 21.01.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3.1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що вищевказане майно в силу ст. 98 КПК України є речовим доказом, та накладення арешту необхідно з метою збереження його як речового доказу, позбавлення можливості його знищення або переховування, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 98, 117, 170-175, 236 КПК України, слідчий суддя -
Поновити пропущений строк подання клопотання.
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено за адресою: АДРЕСА_1 12.01.2018 в період часу з 19:30 до 19:50 год. у ОСОБА_4 , а саме: два медичних шприца з залишками рідини прозорого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1