Справа № 643/6503/17
Провадження № 2/643/661/18
06.03.2018
06 березня 2018 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Сугачовій О.О.,
за участю секретаря Абсалямової А.Р.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання договору між батьками про сплату аліментів на дитину, стягнення аліментів, - в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з уточненим позовом до відповідача, яким остаточно просить розірвати договір між батьками про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 648 від 16.06.2016; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1500грн. на місяць з урахуванням індексації, проте не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтуванні своїх доводів позивач зазначає, що з відповідачем з 15.12.2001 по 11.09.2003 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась на вихованні та утриманні матері. 16.06.2016 між батьками дитини укладений нотаріально посвідчений договір про сплату батьком аліментів на дитину, за умовами якого останній зобов'язався з червня 2016 сплачувати повивачу аліменти на користь доньки до 30-го числа кожного місяця у розмірі 1500грн. до досягнення дитиною повноліття. Про те, договір не має положення про індексацію грошових коштів, відповідач не сплачував визначену суму з урахуванням індексації, що е, на думку, позивача, суттєвим порушенням інтересів дитини. Крім того, з 01.01.2017 сплата аліментів почала мати нерегулярний характер, а у березні та квітні 2017 відповідач взагалі не сплатив грошової суми, що вказує на порушення умов договору з боку останнього. Отже, позивач вважає, що діючи в інтересах дитини, необхідно договір розаряти та стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500грн. щомісячно у урахуванням індексації, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вищевикладені обставини і вимоги позову, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача з вимогами позову не визнав, надавши письмові заперечення.
Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутністю, залишає вирішення спору на розсуд суду.
Суд вислухавши сторони, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлено що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.12.2001 по 11.09.2003.
Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Такі обставини підтверджено копіями свідоцтва про розірвання шлюбу, свідоцтва про народження дитини (а.с.9,10).
Дитина після розірвання шлюбу залишилась проживати разом із матір'ю, перебуває на її утриманні та вихованні.
Відповідно до ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у Ії утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
16.06.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір між батьками про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий № 648.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 зобов'язався з червня 2016 сплачувати ОСОБА_3 аліменти на користь дочки ОСОБА_6 до 30-го числа кожного місяця у розмірі 1500грн. до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).
Позивач, будучі ознайомленою з умовами договору, особисто підписала договір.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов, як в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не впливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Так, вищезазначені положення, на які посилається позивач, передбачають можливість розірвання договору, але лише у разі настання всіх зазначених умов одночасно.
Посилання позивача на той факт, що у договорі не містяться положення про індексацію грошових коштів всупереч ч. 2 ст. 184 СК України, не є підставою для розірвання договору за правилами ст. 652 ЦК України, яка передбачає істотні зміни обставин, а не порушення при укладанні договору.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, то не уклали ю договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
З боку позивача не наведене таких обставин, які б змінились настільки, що якби позивач могла їх передбачити, то не укладала б договір чи уклала його б на інших умовах.
Не надано суду і будь-яких належних і переконливих доказів таких обставин. Не містять таких доказів і матеріали справи.
Укладання та підписання договору про сплату батьком аліментів щомісячно на утримання доньки у сумі 1500грн., свідчить про те, що ОСОБА_3 саме розраховувала на такі умови.
Посилання на те, що позивач у разі неотримання аліментів у встановлений договором строк і розмір, кожний раз повинна звертатися до нотаріуса, який вчиняє нотаріальну дію про примусове стягнення грошових коштів з боржника тощо, що для повивача є незручним, не є підставою для розірвання договору.
Крім того, судом встановлено, що відповідач звертався до позивача щодо надання банківських реквізитів для перерахування безготівково грошові кошти з отриманням такого підтвердження.
15.05.2017 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 і оформив заяву, із змісту якої вбачається, що у разі відмови надати банківські реквізити та отримати від ОСОБА_4 грошову суму у безготівкові формі протягом місяця з дня отримання цієї заяви, або відмови отримати поштове повідомлення, то ця грошова сума та аліменти за весь наступний період, щомісячно будуть перераховуватися на депозит приватного нотаріуса, що буде вважатися виконанням зобов'язання.
Між тим, позивач і після отримання такої заяви, банківських реквізитів не надала.
19.06.2017 відповідачем на депозит приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 покладено грошові кошти у розмірі 7500грн. в рахунок сплати аліментів за березень, квітень, травень, червень та липень 2017, на підтвердження чого, нотаріусом видано квитанцію (а.с.38,40).
Такі обставини не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
Отже, суд надійшов до висновку, що з боку відповідача виконуються взяті на себе зобов'язання за договором і відповідають приписам ч.1 ст. 537 ЦК України, що прямо свідчить про те, що істотних порушень умов договору від 16.06.2016 не відбулося, а доводи позивача суд вважає необґрунтованими.
Далі, судом встановлено, що відповідач має же дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і також те, що ОСОБА_4 припинив підприємницьку діяльність і єдиним джерелом доходу є заробітна плата.
Такі обставини підтверджено копіями свідоцтва про народження, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки про доходи (а.с.39,55,56,58-60).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує матеріальне становище матері дитини, платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для житини відповідного віку.
Уточнені вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, при встановленого мінімального розміру в 930грн., при наявності у платника аліментів іншої дитини, його фінансового стану, можуть призвести до меншого розміру аліментів, що визначено батьками у договорі, і буде суттєвим порушенням інтересів дитини.
Аналізуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що вимоги позову не є обґрунтованими, належним чином доведеними, тому у суду відсутні правові підстави для його задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 537, 651, 652 ЦК України, ст.ст.180-183 Сімейного Кодексу України, суд, -
В задоволені вимог позову відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.
Суддя