Справа № 643/2291/17
Провадження № 2/643/472/18
28.02.2018 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Горбунової Я.М., за участю секретаря Арестової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі: Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання правочинів недійсними, визнання спадщини відумерлою та витребування майна від добросовісного набувача,-
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, який в ході розгляду справи був збільшений, в якому просить:
-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11.10.2016 р. Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-469), яким посвідчено, що на підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцем майна (квартири АДРЕСА_1) ОСОБА_5, яка померла 04.04.2016 р., є її син ОСОБА_1,
-визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 15.11.2016 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий №3852), за змістом якого, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1,
-визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 10.02.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстровий №290), за змістом якого, ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1,
-визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 14.04.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий №323), за змістом якого, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1,
-визнати спадщину, яка відкрилась 09.06.2016 р. після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з квартири АДРЕСА_1, відумерлою, та, у зв'язку з цим, визнати право власності на вказану квартиру, загальною площею 48,4 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради,
-витребувати квартиру АДРЕСА_1 від добросовісного набувача ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
В обґрунтування позову зазначив, що місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42016221040000116 за ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння квартирою №34 по вул. Гвардійців-Широнінців, 10-а в м. Харкові.
Згідно відомостей, які містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на вказану квартиру 26.02.2007р. було зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності.
09.06.2016 р. ОСОБА_5 померла. З відміток, які є у актовому записі про смерть, а також в заяві ОСОБА_5 про видачу паспорта (форма №1), вбачається, що паспорт померлої не зданий.
У силу ч. 2 ст. 1220 ЦК України, в день смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за її останнім місцем проживання у вищевказаній квартирі, в якій вона була зареєстрована та проживала одна, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» від 18.11.2016 р.
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 17.01.2017, наданих Третьою Харківською державною нотаріальною конторою щодо ОСОБА_5, вбачається відсутність заведених спадкових справ, виданих свідоцтв про право на спадщину, заповітів, спадкових договорів.
Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 11.10.2016 р., тобто до закінчення встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини спадкоємцями, на вказану квартиру видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії 1-469.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що реєстрацію спадкової справи №1090/2016 та видачу вказаного свідоцтва державним нотаріусом здійснено за заявою ОСОБА_1 від 30.09.2016 р., особу якого встановлено за паспортом серії МТ019124, виданим Дзержинським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області 17.12.2008. При цьому, ОСОБА_1 до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області 11.02.2015 подано заяву про втрату вказаного паспорта (ЖЕО №2831).
Видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а також державну реєстрацію права власності на квартиру нотаріусом здійснено на підставі пред'явлених невстановленими особами від імені ОСОБА_1, зокрема: свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії І-ВЛ №555386 від 12.04.2016, за змістом якого, остання померла начебто 04.04.2016 р.; свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії І-ВЛ №459574 від 18.09.2014, за змістом якого, ОСОБА_5 начебто є його матір'ю.
Однак, з листа начальника Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05.11.2016 вбачається, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 не видавалося. Свідоцтво про смерть серіїІ-ВЛ №555386 видане 13.09.2016 на ОСОБА_9, померлого 02.11.1989 р., а свідоцтво про народження серії І-ВЛ №459574, як повторний документ, - 13.09.2016 р. на ОСОБА_10
Крім цього, за змістом вказаного листа в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про народження №16 від 25.08.1981 р., складений Фрунзенським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, згідно якого, батьками
ОСОБА_1 є ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Наведене вказує на використання втраченого паспорта ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння на його ім'я квартирою померлої
ОСОБА_5 шляхом надання державному нотаріусу завідомо підроблених документів про смерть та родинний зв'язок, на підставі яких видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
З урахуванням наведеного, в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5, містяться підроблені документи щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в родинних відносинах з померлою особою.
При цьому, згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15.11.2016 р. під реєстровим №3852 посвідчено договір купівлі-продажу вищевказаної квартири. За змістом вказаного договору ОСОБА_1 продав зазначену квартиру ОСОБА_2 Згідно пункту 5 договору, продаж квартири вчинено за 559 948 грн.
У подальшому, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 10.02.2017 р. під реєстровим №290 посвідчено договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, згідно якого, зазначену квартиру придбав ОСОБА_3
На підставі цього договору приватним нотаріусом 10.02.2016 р. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на згадану квартиру.
Разом з цим, на даний час існують підстави для визнання спадщини на квартиру АДРЕСА_1 відумерлою з підстав, передбачених ст.1277 ЦК України.
Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 14.04.2017 під реєстровим №323 посвідчено іпотечний договір, за змістом якого, ОСОБА_3 передав вищевказану квартиру в іпотеку ОСОБА_4
Крім цього, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2017 р. по справі №643/2291/17, у порядку забезпечення цивільного позову, на спірну квартиру накладено арешт. Ухвалою суду від 10.04.2017 р. виправлено описку та зазначено про накладення арешту на квартиру, яка на час винесення ухвали була зареєстрована за ОСОБА_3
Незважаючи на те, що відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.2017 р., спірний іпотечний договір від 14.04.2017 р. укладено після винесення судом ухвали про арешт майна, яка підлягала негайному виконанню.
З огляду на наведені факти, прокурор вважає, що є підстави вважати, що правочин, вчинений 15.11.2016 р., так само як і видача свідоцтва про право на спадщину, спрямовані на незаконне заволодіння спірною квартирою, і є такими, що порушують публічний порядок, тобто в силу ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним. Так як в силу ч.2 ст. 215 ЦК України визнання нікчемного правочину судом недійсним не вимагається, вказана норма закону не позбавляє заінтересовану особу, якою прокурор вважає Харківську міську раду, права на звернення до суду з такою вимогою. А наявність підстав для визнання судом недійсним вищевказаного свідоцтва вказує на підставність визнання недійсними в судовому порядку спірних договорів купівлі-продажу та іпотеки, відповідно до правил, встановлених для недійсних правочинів, а саме, підстав, передбачених ч.1 ст. 215 ЦК України, внаслідок недодержання в момент їх вчинення вимог, встановлених ч.1, ч.3 ст. 203 ЦК України. Так як на час розгляду спору в суді не встановлено прийняття спадщини спадкоємцями протягом встановленого ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, то існують підстави для визнання спадщини відумерлою, з підстав, передбачених ст. 1277 ЦК україни. Оскільки, Харківська міська рада не є стороною спірних правочинів, то вимога про визнання недійсними цих договорів заявляється без вимоги про застосування наслідків недійсності угод (двостороння реституція), а заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Представник позивача надав суду заяву про ухвалення рішення в заочному порядку, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Харківської міської ради надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Харківська міська рада повністю підтримує вимоги, заявлені у позові, та просить їх задовольнити з тих самих підстав, як вони зазначені у позові.
Відповідачі в судове засідання не зявились, повідомлялись про час та місце розгляду справи вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 11.10.2016 р. Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-469), спадкоємцем майна (квартири АДРЕСА_1) ОСОБА_5, яка померла 04.04.2016 р., є її син ОСОБА_1 (а.с.28)
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченому 15.11.2016 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий №3852), ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.46).
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченому 10.02.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстровий №290), ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 а.с.81-82).
Відповідно до іпотечного договору, посвідченому 14.04.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (реєстровий №323), ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 як забезпечення грошового зобов'язання (а.с.122)
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих або витребуваних доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісності здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ( 254к/96-ВР )); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК ( 435-15 ) має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Разом з тим, зазначені вище докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять вини, яка виражається в намірі порушити публічний
порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Тому підстави для визнання зазначеного договору купівлі-продажу квартири недійсним у зв'язку з порушенням публічного порядку відсутні.
Крім того, відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно ч.1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Разом з тим, зазначені вище докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять, що вказана квартира є відумерлою спадщиною, що Харківська міська рада є власником вказаної квартири, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів вказаною квартирою.
В зв'язку з зазначеним, інші вимоги, які є похїдними від даних вимог, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Керівник Харківської місцевої прокуратури №4, код ЄДРПОУ 02910108, адреса: м. Харків, вул. Маршала Батицького, 23, який діє в інтересах держави в особі: Харківської міської ради, код ЄДРПОУ: 04059243, адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7.
Відповідачі: ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, серія та номер паспорту МТ019124, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, серія та номер паспорту МК913864, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, серія та номер паспорту ММ320874, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, серія і номер паспорта МТ223262, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Суддя: Я.М.Горбунова