Провадження № 1-кп/643/120/18
Справа № 643/6677/16-к
16.03.2018 16 березня 2018 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілого
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Печори Псковської області РФ, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 14.12.2015 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України, - в с т а н о в и в:
Неповнолітній ОСОБА_9 04.04.2016 приблизно о 21.30, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебував біля кафе «Каприз», що розташоване по Салтівському шосе, 151/98 в м. Харкові, будучі у стані алкогольного сп'яніння, де побачив раніше не знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_7 , 1999 року народження, що йшов повз. Далі, на ґрунті раптово виниклих неприязне них стосунків, з мотивів ревнощів до своєї дівчини неповнолітньої ОСОБА_10 , що знаходилася поблизу, ОСОБА_9 , маючи умисел, спрямований на завдання ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, навмисно наніс останньому одиночний удар кулаком правової руки в область обличчя праворуч, в щелепу, після чого, ОСОБА_7 втік у сторону свого місця проживання, а ОСОБА_9 залишився на місці. Таким, чином, ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1221-с/16 від 13.05.2016, тілесні ушкодження, а саме, травму правої виличної кістки у вигляді її перелому зі зміщенням з синцем в ділянці правого ока, що не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості (згідно п. 2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).
Крім того, неповнолітній ОСОБА_9 09.05.2016 приблизно о 17.00, перебував біля кафе, що розташоване по Салтівському шосе, 147 в м. Харкові, будучі в стані алкогольного сп'яніння, де між ним та раніше незнайомим йому ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник словесний конфлікт з приводу сварки між дивиною ОСОБА_9 неповнолітньою ОСОБА_10 та дружиною ОСОБА_6 , ОСОБА_11 . Далі, ОСОБА_9 , маючи умисел, спрямований на завдання ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, навмисно наніс останньому два удари кулаком правої руки в область обличчя ліворуч, у скроню та щелепу, від чого ОСОБА_6 впав на землю на правий бік, а ОСОБА_9 , продовжуючи
реалізовувати свій злочинний умисел, наніс останньому ще приблизно 5 ударів взутими частинами ніг в область голови. Таким чином, ОСОБА_9 спричинив потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1363-с/16 від 26.05.2016 наступні тілесні ушкодження: закритий перелом лівої акулової кістки без істотного зсуву, який не є небезпечним для життя в момент заподіяння, а спричинив за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості (згідно п.2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень,затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995); забійні рани, які належать до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня); синці на голові, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень,затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), після чого, з місця скоєння злочину втік.
ОСОБА_9 спочатку частково визнав свою провину, а в подальшому змінив свою позицію, повністю визнавши провину, не заперечуючи фактичних обставин обвинувачення і його доказів, визнавши цивільні позови потерпілого та прокурора, що заслуговує на увагу, у зв'язку з чим суд, переконавшись у добровільно обраній позиції обвинуваченого, у відповідності до правил ч. 3 ст. 349 КПК України, з погодженням усіх учасників судового процесу, в подальшому визнав не доцільним досліджування доказів по справі.
ОСОБА_9 зазначив, що 04.04.2016 вечором зі своєю дівчиною ОСОБА_10 перебував у кафе «Каприз», де біля кафе йому здалося, що до його дівчини чіпляється незнайомий парень, тому без будь-яких пояснень наніс ОСОБА_7 удар в область обличчя. 09.05.2016 близько 17.00 також перебуваючи у кафе зі своєю дівчиною, спілкувались із раніше незнайомими чоловіком та жінкою, в ході чого між ними виник словесний конфлікт з приводу виниклої сварки з дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , у зв'язку з чим, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_6 два удари в область обличчя, а після того, як той впав, наніс ще удари взутими ногами в область голови. ОСОБА_9 також зазначив, що має навички нанесення ударів руками, оскільки займався боксом, у вказані дні вживав алкогольні напої, діяв відносно потерпілих умисно та усвідомлено, у вчиненому щиро кається.
Дії ОСОБА_9 за двома епізодами суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який вчинив інкриміновані злочині у неповнолітньому віці, що перед їх вчиненням засуджений згідно вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова до 5 років позбавлення волі за скоєння тяжких корисливих злочинів, що вказує на той факт, що ОСОБА_9 належних висновків для себе не зробив та знов став на шлях вчинення кримінальних правопорушень. Далі, ОСОБА_9 на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за місцем навчання задовільно. У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро покаявся.
При таких встановлених обставинах, даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання в межах санкції статті, за якою останній притягається до кримінальної відповідальності із застосуванням правил ч.1 ст. 71, ст. 102 КК України з частковим зарахуванням не відбутого покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2015 у вигляді позбавлення волі, оскільки суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а визначене покарання буде справедливім та співмірним зі скоєним.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень будучи неповнолітньою особою та щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.
Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 суд задовольняє частково.
Так, цивільним позивачем заявлені вимоги щодо відшкодування із обвинуваченого заподіяну матеріальну шкоду, яку потерпілий неповнолітній ОСОБА_7 зазнав у зв'язку із злочинними діяннями ОСОБА_9 , яка відобразилась у лікуванні потерпілого, придбанням ліків тощо, що становить 9832,08грн. і суд, перевіривши надані в обґрунтування своїх вимог докази, надійшов до висновку, що вимоги позову в частині стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованими і належним чином доведеними.
Далі, ОСОБА_8 просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яка виникла через неправомірні дії ОСОБА_9 , що спричинили моральні страждання, негативні емоції, фізичний біль тощо, яку оцінили в розмірі 20000грн.
Відповідно до правил ст. 1667 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки судом встановлено, що потерпілий отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження з вини ОСОБА_9 , внаслідок чого зазнав фізичну біль, порушено звичний спосіб життя тощо, що полягає у душевних стражданнях, тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_7 зазнав і моральної шкоди, яку суд, виходячи із принципу доведеності, застосовуючи принцип справедливості, встановлених обставин виниклого конфлікту, оцінює в розмірі 5000грн.
Цивільний позов прокурора, заявленого в інтересах держави, суд задовольняє у повному обсязі.
Потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов не заявлявся.
По справі судові витрати відсутні.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд, - з а с у д и в :
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до правил ч.1 ст. 71, ст. 102 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2015, остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з дня затримання 15.07.2016.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_9 не обирати, а обраний залишити без зміни, у зв'язку з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкові від 14.12.2015.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 вчинену матеріальну шкоду в розмірі 9832 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві)грн.,08коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн.
Цивільний позов прокурора задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня №1» (м. Харків, вул. Клочківська,337-«а») витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 4369 (чотири тисячі триста шістдесят дев'ять)грн.,20 коп.
Речовий доказ: диск CD-R ТМ «Patron» з відеозаписом з камер реєстраторів інспекторів патрульно поліції 09.05.2016, що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1