Провадження № 2/641/108/2018 Справа № 641/1865/17
06 березня 2018 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Курганникової О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача на його користь борг в розмірі 20000 грн., інфляційні витрати в розмірі 740 грн., пеню в розмірі 1856,44 грн. та 3 % річних в розмірі 126,58 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повістки направлені на адресу відповідача повернуті поштою з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 25.01.2017р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Згідно розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві гроші на першу вимогу, але в зазначений в термін грошей не повернув.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобовязання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
- Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).
- Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).
Неустойка є відповідальністю, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником.
Формулювання ст. 625 ЦК визначає, що нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Строк виконання зобов'язання настав 27.02.2017 станом на 15.05.2017 допущено прострочення виконання зобов'язання терміном 77 дня, за які ОСОБА_2 зобов'язаний додатково сплатити нараховані інфляційні витрат на суму боргу в сумі - 740 грн., та пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України в сумі - 1856,44грн. та 3 % річних в сумі 126,58грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 526, 549, 625, 629, 1047, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263-267, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики у розмірі 20000,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 740,00 грн, пеню у розмірі 1856,44 грн, 3% річних у розмірі 126,58 грн а всього 22723 )двадцять дві тисячі сімсот двадцять три) грн..,02 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1, ПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
Суддя: О. А. Курганникова