Справа № 626/1774/17
Провадження № 1-кс/626/93/2018
16 березня 2018 року м.Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
У провадження судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_3 надійшло кримінальне провадження №626/1774/17-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід з підстав вказаних в п.4 ч.1 ст.75 КПК України, оскільки у нього склалися дружні стосунки з обвинуваченим ОСОБА_4 за час перебування його на посаді заступника начальника Красноградського ВП ГУНП в Харківській області.
У судове засідання сторони не з"явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені належним чином, пояснень з приводу заявленого самовідводу не направили.
Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід у відсутність осіб, що не з'явилася, і, вивчивши заяву, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
При розгляді даної заяви про самовідвід відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, оцінюючи доводи, викладені в заяві про самовідвід в їх сукупності, суддя вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Fey v. Austria", рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Wettstein v. Switzerland", заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Pullar v. the United Kingdom", рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Разом з тим, надання суддею ОСОБА_3 заяви про самовідвід може свідчити про наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості у розгляді даного судового провадження, з мотивів, викладених у зазначеній заяві.
Для забезпечення винесення об'єктивного рішення у справі, суддя приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81КПК України, суддя,
Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 - задовольнити.
Кримінальне провадження №626/1774/17-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України передати до канцелярії Красноградського районного суду Харківської області для автоматизованого розподілу відповідно до ст. 35 КПК України .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя