15 березня 2018 року м. Суми
Справа №592/12097/17
Номер провадження 22-ц/788/425/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року ухвалене суддею Косолап М.М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, -
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який уточнив в ході судового розгляду і остаточно свої вимоги мотивував тим, що з 1981 року він працює в ПАТ «Сумське НВО» на посаді слюсаря-ремонтника шостого розряду ремонтно-експлуатаційного управління виробництва ГПАі компресорів. Відповідачем йому була виплачена заробітна плата за травень 2017 року та за червень 2017 року, але разом з тим заборгованість з виплати заробітної плати збільшилася, включаючи за червень-жовтень 2017 року. Тому просив стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на свою користь нараховану та невиплачену заробітну плату за червень-жовтень 2017 року та 600 грн. витрат за надання правової допомоги.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за серпень-жовтень 2017 року у розмірі 10642 грн. та 600 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 600 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. При цьому зазначає, що у зв'язку з набранням чинності Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, позивач не має права на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки чинним на момент ухвалення рішення законодавством відшкодування витрат на допомогу представників (не адвокатів) не передбачено.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, думку представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідач оскаржує рішення суду лише в частині розподілу судових витрат. Рішення суду щодо суті спору, а саме стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, відповідачем не оскаржується.
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 року , яким ЦПК України було викладено в новій редакції.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, 16 жовтня 217 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого ОСОБА_2 надає юридичні послуги замовнику шляхом усного та письмового консультування, складання необхідних процесуальних документів, заяв, клопотань, вимог, скарг, претензій, позовних заяв, заперечень, інших документів, надання послуг щодо захисту прав та інтересів замовника в органах судової влади (а.с.27-28). На підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 600 грн., позивачем надано витяг з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2, акт про надання юридичних послуг, рахунок послуг ФОП ОСОБА_2 (а.с.26, 29-30). За надання юридичних послуг ОСОБА_1 сплатив 600 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 05.12.2017 року (а.с.23).
Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Надані позивачем документи не є належними та допустимими документами, в розумінні ст. 138 ЦПК в редакції Закону № 2147-VIІІ та Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», на підтвердження надання ОСОБА_2В . професійної правничої допомоги.
Тому підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу немає.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу скасувати та відмовити в задоволенні цих вимог.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст рішення складено 16 березня 2018 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді : Т. А. Левченко
ОСОБА_3