Справа №592/1679/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/788/89/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку
12 березня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
власника майна - директора ТОВ «ПВП Стандарт» - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу директора ТОВ «Промислово-виробниче підприємство «Стандарт» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором, та накладено арешт на рахунки: №37515000181096; №37619100181096, які відкриті у Державній Казначейські службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, та використовуються ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), а також на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), у сумі 37 981 532, 36 грн. на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.
Арешт на вказані рахунки та суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ПВП «Стандарт» слідчим суддею накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «ПВП «Стандарт» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити за необґрунтованістю.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містять доказів того, що майно, на яке накладено арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України. Вказує, що підозрюваних та обвинувачених по кримінальному провадженню не має. Стверджує, що сума 45 046 170 грн. на даний час є неузгодженою та оскаржується в судовому порядку. Вважає хибними твердження слідчого про те, що протоколи негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію про умисел службових осіб ТОВ «ПВП «Стандарт» на вчинення протиправної діяльності. Зазначає, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) в розмірі 37 981 532, 36 грн. сформовані за рахунок фінансово-господарської діяльності Товариства з іншими підприємствами, а не з тими, які зазначені в ухвалі. Посилаючись на невиконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 р. про визнання дій ДФС протиправними та зобов'язання зареєструвати податкові накладні Товариства, вважає, що остання вдалась за допомогою кримінального провадження до протиправних дій пов'язаних з накладенням арешту на суму ПДВ. Звертає увагу, що ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, який до того ж не заявлявся, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження. Також крім акту перевірки, кримінальне провадження не містить жодних доказів на підтвердження його фабули. В порушення ч.1 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проведено без повідомлення та без участі представників Товариства, що позбавило його можливості захистити свої права та законні інтереси в суді. Також апелянт вказує, що згідно податкового законодавства, на кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ не може бути накладено арешт та звернено стягнення.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення директора ТОВ «ПВП «Стандарт» ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга директора ТОВ «ПВП «Стандарт» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016130580000022 від 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ПВП «Стандарт» з січня 2016 року по січень 2017 року внаслідок здійснення операцій з сумнівними контрагентами безпідставно завищили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість у сумі 45 046 170 грн.
Дані обставини підтверджуються актом документальної перевірки від 23.05.2017 р. №346/18-28-14-07/38867768/72, яким встановлено порушення ТОВ «ПВП «Стандарт»: пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.5 «г», п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, абз.19 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 45 046 170, 00 грн.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження на даний час призупинені договори на реєстрацію податкових накладних та незаконно сформований податковий кредит ТОВ «ПВП «Стандарт» знаходиться на вказаними СГД рахунках: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , які відкриті у Державній Казначейські службі України (ел.адм.подат.), зокрема, згідно інформації з реєстру операцій по рахунках ПДВ «Архів Електронної звітності - СЕА ПДВ» на даних рахунках знаходиться сума ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн.
Вищевикладене свідчить про використання вказаного СГД для прикриття незаконної діяльності, обготівкування коштів та надання послуг підприємствам реального сектору економіки із мінімізації податкових зобов'язань та створення умов для ухилення від сплати податків.
Суму ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн. постановою від 05.02.2018 р. визнано речовими доказами.
Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи «Центральна база даних юридичних осіб Державної фіскальної служби України» встановлено, що у ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768) відкрито рахунки: № НОМЕР_1 ; №37619100181096 у Державній Казначейські службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Оскільки є всі підстави вважати, що грошові кошти, що знаходяться на вищезазначених рахунках, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов'язань, можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, цивільного позову та збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на вказане майно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та задовольнив його і з таким висновком погоджується колегія суддів та вважає, що матеріали клопотання свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
Частиною 1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з клопотання про накладення арешту на майно, слідчий обґрунтовував його тим, що сума ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн. отримана внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов'язань, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні та може бути засобом для розкриття злочину, виявлення винних осіб.
Враховуючи, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні про вчинення службовими особами ТОВ «ПВП «Стандарт» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою його збереження, як це визначено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Посилання апеляційної скарги директора ТОВ «ПВП «Стандарт» на те, що доказів того, що майно, на яке накладено арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки не вказано яким чином сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) могла бути використана як знаряддя вчинення злочину та які відомості чи сліди містить в собі, є необгрунтованими.
З фабули, зазначеної у витягах з кримінального провадження № 32016130580000022 вбачається, що службові особи ТОВ «ПВП «Стандарт» з січня 2016 року по січень 2017 року внаслідок здійснення операцій з сумнівними контрагентами безпідставно завищили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість у сумі 45 046 170 грн., що об'єктивно підтверджено актом документальної перевірки від 23.05.2017 р.
Незаконно сформований податковий кредит ТОВ «ПВП «Стандарт» на даний час знаходиться на вказаними СГД рахунках № НОМЕР_1 та №37619100181096, які відкриті у Державній Казначейські службі України, а саме - сума ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн.
В рамках розслідуваного кримінального провадження сума ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн., яка знаходиться на згаданих вище рахунках, постановою від 05.02.2018 р. визнана речовими доказами (а.п.27).
На переконання колегії суддів, встановлені слідчим фактичні обставини кримінального провадження з посиланням на відповідні матеріали, які знаходяться у додатках до клопотання про арешт майна (а.п.3-23), містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що зазначені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на рахунки та суму ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн., яка належить ТОВ «ПВП «Стандарт», оскільки вони відповідають критеріям ст.98 КПК України, тобто є речовими доказами, а тому згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України вказане майно підлягає арешту - застосуванню як обґрунтованого та доцільного на даному етапі досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження.
Посилання апеляційної скарги з приводу відсутності у кримінальному провадженні підозрюваних та обвинувачених, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею на цьому етапі досудового розслідування арешт на майно було накладено згідно положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, а тому наявності повідомленої підозри у кримінальному провадженні, в даному випадку - для вирішення питання про накладення арешту, закон не вимагає.
Щодо постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 р., з небажанням ДФС виконувати яку, апелянт пов'язує кримінальне провадження та, на його думку, протиправні дії пов'язані з накладенням арешту на суму ПДВ в розмірі 37 981 532, 36 грн., то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, носять декларативний характер та не містять посилань на факти, які конкретно на це вказують, колегією суддів таких фактів також не встановлено.
В той же час, матеріали по розгляду клопотання містять достатньо переконливі факти про здійснення протиправної діяльності службовими особами ТОВ «ПВП «Стандарт», зокрема, згідно акту документальної перевірки від 23.05.2017 р. №346/18-28-14-07/38867768/72 встановлено заниження ТОВ «ПВП «Стандарт» податку на додану вартість на загальну суму 45 046 170, 00 грн.
Мотиви апелянта про те, що ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження, то як зазначалося вище, арешт на майно був накладений з інших підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Що стосується тверджень апеляційної скарги про те, що крім акту перевірки, кримінальне провадження не містить жодних доказів на підтвердження його фабули, то колегія суддів зазначає, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення ч.1 ст.172 КПК України представників ТОВ «ПВП «Стандарт» не повідомили про розгляд клопотання слідчого, що потягло за собою порушення його права на захист, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
На момент звернення з клопотанням майно не було тимчасово вилучене, а тому твердження апелянта про його не повідомлення не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку суд не зобов'язаний був повідомляти представників ТОВ «ПВП «Стандарт» про такий розгляд.
Отже, розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про арешт майна без участі представників ТОВ «ПВП «Стандарт» не суперечить вимогам закону, а тому ухвала слідчого судді винесена з урахуванням усіх обставин справи та з додержанням вимог кримінального процесуального закону.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті та не спростовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно і не впливають на законність прийнятого у справі рішення.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно недотримання слідчим суддею норм кримінального процесуального законодавства України при прийнятті рішення, слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, при апеляційному розгляді провадження встановлено не було.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою та підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга директора ТОВ «ПВП «Стандарт» ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2018 року, якою накладено арешт на рахунки: №37515000181096; № НОМЕР_2 , які відкриті у Державній Казначейські службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, та використовуються ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), а також на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), у сумі 37 981 532, 36 грн. на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ПВП Стандарт» (код 38867768), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ПВП «Стандарт» ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4