Номер провадження: 22-ц/785/1408/18
Номер справи місцевого суду: 522/18109/16-ц
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Калараш А. А.
15.03.2018 року м. Одеса
Справа №522/18109/16-ц
Провадження №22-ц/785/1408/18
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуртожиток творчих працівників» про вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Ільченко Н.А. 27 листопада 2017 року в м. Одеса,-
встановила:
У вересні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : ТОВ «Гуртожиток творчих працівників», про вселення в кімнату № 811, яка розташована у гуртожитку за адресою : м. Одеса, вул.Тираспольська, буд. 27/29.
При цьому позивачі посилалися на те, що у вересні 2007 року їм було надано у користування кімнату № 811, яка розташована у гуртожитку за адресою : м. Одеса, вул. Тираспольська, будинок № 27/29, згідно ордеру, виданого ТОВ «Гуртожиток робітників культури». На підставі цього ордеру було зареєстровано місце їх постійного проживання за зазначеною адресою, та з вказаного часу вони постійно користувалися згаданою кімнатою у гуртожитку. Деякий час цією кімнатою користувалася лише позивач ОСОБА_3, яка інколи їздила до родичів в м. Донецьк. У 2014 році після однієї з таких поїздок виявилось, що у вищевказаній кімнаті гуртожитку проживає інша людина.
Позивачі, остаточно просили суд вселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кімнату № 811 «Гуртожитку творчих працівників» (а.с. 38-39).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2017 року було допущено заміну первісного відповідача ОСОБА_5 обласної державної адміністрації на належного відповідача ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації (а.с. 113).
Представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а позов - задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи подали до суду письмові заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі, а в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено у відсутність сторін.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Вселено ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 15.12.2001 р., що зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, гуртожиток) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 18.12.2001 року, що зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, гуртожиток) у кімнату № 811 гуртожитку за адресою : м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що позивачі не є працівниками культури, тому не мають права на вселення до профільного гуртожитку; що ОСОБА_4 культури не надавало згоди на вселення позивачів в кімнату їхнього гуртожитку; що ордер був виданий лише на ОСОБА_2.
Позивачами подані заперечення на апеляційну скаргу , які мотивовані тим, що позивачі вселилися у гуртожиток на підставі ордеру № 4 у вересні 2007 року , який є чинним .а тому позивачі не втратили право користування приміщенням гуртожитку.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 у вересні 2007 року ТОВ «Гуртожиток робітників культури» видало ордер на вселення у кімнату № 811 гуртожитку по вул. Тираспольська, 27/29 в м. Одесі / а.с. 11/.
Матеріали справи не містять докази визнання недійсним зазначеного ордеру.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в кімнаті гуртожитку з вересня та жовтня 2007 року, що підтверджується відмітками в їх паспортах / а.с. 7-9/.
Внесення позивачами квартплати за кімнату в гуртожитку підтверджується квитанціями про оплату коштів / а.с.12-26/.
Відповідно до статті 129 ЖК України , єдиною підставою для вселення на жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер.
Позивачі набули право користування кімнатою в гуртожитку, оскільки вселилися в кімнату на підставі ордеру на кімнату № 811 у гуртожитку по вул. Тираспольській, 27/29 в м. Одесі, виданий ОСОБА_2 у 2007 році, котрий не визнаний недійсним, є чинним.
Матеріали справи не містять рішення про втрату позивачами права користування житловою площею.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що позивачі не є працівниками культури, а тому не можуть бути мешканцями гуртожитку творчих працівників, не заслуговують на увагу , оскільки існує ордер на вселення в кімнату гуртожитку, а тому такі доводи не мають правового значення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 культури не надавало згоди на вселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 в кімнату гуртожитку , не заслуговують на увагу , і не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки існує ордер на вселення їх в гуртожиток, де вони зареєстровані з 2007 року та проживали.
Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції , в апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки судом першої інстанції судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381-384,390 ЦПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОСОБА_5 обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення , а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови , зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 16.03.2018 року.
Судді апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8