Номер провадження: 33/785/211/18
Номер справи місцевого суду: 521/19004/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Копіца О. В.
02.03.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2017 року відносно:
ОСОБА_2, який народився 26.02.1986 року громадянина України, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
встановив:
Зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.
Відповідно до постанови суду, 29.08.2017 року о 02 год., ОСОБА_2 по вул. М. Грушевського у м. Одесі, керував автомобілем «ЗАЗ» (номерний знак НОМЕР_1) з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, а від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, з таких підстав:
1) суд 1-ї інстанції розглянув справу без його участі, чим позбавив його права на захист та можливості надати свої пояснення та докази. До того ж, суд не забезпечив повноту, об'єктивність та всебічність судового розгляду, адже не викликав свідків в судове засідання, що призвело до неправильного вирішення справи;
2) під час події, ОСОБА_2 наполягав на дотриманні порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та на залученні відеофіксації, яку здійснювали працівники патрульної поліції, яка б підтвердила його стан та бажання пройти огляд.
Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
В судові засідання суду апеляційної інстанції, призначені на 09.02.2018 року та на 02.03.2018 року ОСОБА_2 не з'явився, причини не явки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в телефонному режимі. Крім того, від нього надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та докази у справі, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, були повторно досліджені докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії БР №071990 від 29.08.2017 року, у якому зазначено, що 29.08.2017 року о 02 год. ОСОБА_2 по вул. М. Грушевського у м. Одесі, керував автомобілем НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Окрім того, у протоколі він власноруч написав, що ПДР не порушував, усі пояснення та докази надасть суду /а.с. 5/;
- пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтвердили, що у їх присутності водію а/м «ЗАЗ» ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, на що останній відмовився та в нього були ознаки алкогольного сп'яніння, (а.с. 6, 7).
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний, на вимогу працівника поліції, пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не пропонували йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичній установі, оскільки працівники поліції діяли в межах наданим їм повноважень та вимог «Інструкції», з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 2 зазначеної Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, а саме відповідно до ч.2 п. 6, 7 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналізуючи зазначенні положення Інструкції, апеляційний суд вважає, що поліцейські керувались положеннями даної інструкції. При цьому, суд враховує, що від ОСОБА_2 скарг та зауважень на дії працівників поліції не поступало, тому його доводи апеляційної скарги є намаганням уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є надуманими і безпідставними, оскільки об'єктивно спростовуються наведеними вище доказами, не довіряти яким, підстав немає.
До того ж, ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження доводів своєї апеляційної скарги, в тому числі не з'явився в судові засідання апеляційного суду для надання пояснень, про які зазначалось ним в апеляційній скарзі.
Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Довід апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 є обґрунтованим, але суд апеляційної інстанції вважає, що його неучасть у судовому розгляді не вплинула на правильність прийнятого судового рішення, адже під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 була надана можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки повторно були досліджені письмові докази, йому самому була надана можливість дати пояснення суду, скористатись правовою допомогою захисника, але він в судові засідання не з'явився, не надав жодних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що її фактичні обставини встановлені суддею суду першої інстанції правильно, а вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП доведена доказами, які є належними та допустимими.
Відповідно до приписів ст.ст. 33-36 КУпАП, накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд першої інстанції належним чином мотивував застосування стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами характером, ступенем суспільної небезпеки та тяжкістю вчиненого правопорушення, відсутністю обставин, що пом'якшують відповідальність, а також особою правопорушника.
Щодо заявленого клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження по справі на підставі ст. 38 КУпАП, апеляційний суд вважає його необґрунтованим оскільки постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2017 року в діях ОСОБА_2 встановлена наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено відповідне стягнення в межах строку передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Той факт, що зазначена постанова суду 1-ої інстанції до прийняття рішення судом апеляційної інстанції не набрала законної сили, на думку апеляційного суду, не дає підстави для закриття провадження по справі на підставі п.7. ч.1 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді суду першої інстанції, - немає.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 280, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2,- залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2017 року про накладення на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца