Справа № 498/934/16-ц н/п 2/517/16/2018
12 березня 2018 року смт. Захарівка Одеської області
Фрунзівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Гончар І.В. при секретарі Заболотній Л.В. за участі: представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідачів: Великомихайлівської селищної ради Одеської області, відділу Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області про порушення прав землекористувачів, суд -
В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що на підставі рішення Великомихайлівської селищної ради № 120 від 30.12.1997 року його померлому батькові належала земельна ділянка за адресою: вул. Садова, 20, смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області. 16 травня 2013 року ним було отримано рішення Великомихайлівської селищної ради № 676- УІ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на цю ділянку. 11.07.2013 року ним було укладено договір № 13/08-00080 з Державним підприємством " Центр Державного земельного кадастру" на виконання землевпорядних робіт, а саме технічний звіт щодо виконання геодезичних робіт по зйомці земельної ділянки з прив'язкою до Державної геодезичної мережі СК -63, які були виконані. Але, 02.09.2014 року листом Державного підприємства " Центр Державного земельного кадастру" № 07-05/3002 позивачу було відмовлено у виконанні робіт по розробленню проекту землеустрою через суперечності з суміжними землевласниками тобто відповідачем по справі ОСОБА_3 26 грудня 2012 року відповідач ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1407 га за адресою: вул. Садова 18 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, серія ЯМ № 248610, виданий на підставі рішення Великомихайлівської селищної ради від 12 жовтня 2012 року № 521-УІ. Позивач вважає, що оформлення права власності відповідача на земельну ділянку проведено з порушенням норм діючого законодавства, оскільки з ним, як власником суміжної земельної ділянки, не були погоджені межі земельної ділянки ОСОБА_3 Посилаючись на порушення діючого законодавства при оформленні права власності відповідача на земельну ділянку, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: вул. Садова 20 смт. Велика Михайлівка, Великомихайлівського району Одеської області, визнати недійсним рішення Великомихайлівської селищної ради від 05.12.2012 року № 560-УI «Про передачу безоплатно земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 за адресою: 67100, смт. Велика Михайлівка, вул. Садова 18 та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1407 га, серії ЯМ № 248610 (кадастровий номер земельної ділянки 5121655100:02:002:0318), виданий на ім'я ОСОБА_3 В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що ОСОБА_3 зареєстрував право власності на будинок, розташований по вул.Садова 18 в смт. Велика Михайлівка Одеської області в 2005 році, після чого до нього перейшло право користування земельною ділянкою за вказаною адресою. Рішенням органу місцевого самоврядування від жовтня 2012 року земельна ділянка за адресою: вул.. Садова 18 в смт. Велика Михайлівка Одеської області була передана йому у власність. 21.11.2012 року при узгоджені меж земельної ділянки, межі ділянки були узгоджені зі всіма юридичними власниками та користувачами суміжних земельних ділянок. Великомихайлівським районним судом вже розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Великомихайлівської селищної ради Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та рішенням суду, яке набрало законної сили ОСОБА_2 у позові було відмовлено. Представник Великомихайлівської селищної ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Суду пояснив, що всі правовстановлюючі документи відповідача на земельну ділянку оформлені згідно із вимогами діючого законодавства, з боку селищної ради будь яких порушень не відбувалося, за особами закріплюються земельні ділянки, якими особи фактично володіють на протязі багатьох років. Між сторонами у справі існує тривалий конфлікт, який неодноразово розглядався комісією селищної ради, при виїзді на місцевість комісія встановлювала порушення ОСОБА_2 меж земельної ділянки ОСОБА_3 Представник відділу Держгеокадастру в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти задоволення позову. Так як документи на земельну ділянку є лише у відповідача ОСОБА_3, площа земельної ділянки становить 0,1407 га., межі земельної ділянки визначені на місцевості. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 видавався на підставі рішень органу місцевого самоврядування та проекту землеустрою. Технічна документація із землеустрою щодо складання документа , що посвідчує право на земельну ділянку гр.ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розроблені згідно норм чинного законодавства. Не вбачає підстав для визнання Державного акту недійсним. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного. Відповідно до ст.19 ЦПК України, справа підлягає розгляду в суді. Відповідно до ст..12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом встановлені такі фактичні обставини справи. Відповідно до витягу із рішення Великомихайлівської селищної ради від 30.12.1997 року № 120 батьку позивача ОСОБА_2 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка по вул. Садова 20 в смт. Велика Михайлівка Одеської області, площею 0,12 га. Згідно рішення Великомихайлівської селищної ради від 16.05.2013 року № 676 - УІ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр.ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд ( присадибна ділянка) площею 0,1200 га. Із наданих позивачем матеріалів справи, було встановлено, що рішенням Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області №120 від 30.12.1997 року, батьку позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка по вул. Садова, 20 в смт. Велика Михайлівка Поеської області, площею 0,12 га. Відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за покійним ОСОБА_4 позивачем не надано. Підчас судового розгляду було встановлено, що позивач ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4, померлого 10.03.2004 року, а саме земельну ділянку по вул. Садова, 20 в смт. Велика Михайлівка Одеської області, площею 0,12 га, передану покійному у безоплатну приватну власність. Великомихайлівським районним судом Одеської області розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку за результатами розгляду якої 28 березня 2016 року було винесено рішення про відмову у позові за необгрунтованістю вимог. Тобто, підчас розгляду даної справи, судом не було встановлено порушень чинного законодавства при оформленні ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Дане рішення набрало законної сили 22 червня 2016 року . А отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідачів: Великомихайлівської селищної ради Одеської області, відділу Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області про порушення прав землекористувачів у суду немає. Так, відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних законних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Згідно зі ст.. 116 ЗК України, право на земельну ділянку набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з п. 3 ст. 125 ЗК України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Згідно із положеннями ч.1 ст.319 та ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У відповідності до ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Застаттею 91 ЗК України власники земельних ділянок зобовязані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і дотримуватися правил добросусідства. Згідно із ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та, зокрема, передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Згідно з п. 7 Постанови Пленуму ВСУ України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ », власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.Аналіз зазначеного положення свідчить про те, що захисту в судовому порядку підлягають права та законні інтереси фізичної особи, яка на законних підставах володіє та користується земельною ділянкою, тобто є власником або користувачем земельної ділянки при наявності відповідних документів на підтвердження права на землю. З 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Всі пояснення ОСОБА_2 щодо фальсифікації землевпорядної документації відповідачем основані на особистому припущенні, не підтверджені будь- якими належними доказами.
Отже, враховуючи вище викладене, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, так як позивачем не доведений факт порушення його прав, як власника (землекористувача) земельної ділянки № 20 по вул. Садова, смт. Велика Михайлівка, Одеської області не доведений факт фальсіфікації документів із землеустрою та не доведений факт порушення з боку органів місцевого самоврядування при прийнятті оспорюваного рішення. Керуючись ст.ст.12,13,76,81,82,259 ЦПК України, ст.316-319,321,325,328,373,391 ЦК України, ст. ст. 91,116,125,152 Земельного Кодексу України, суд
В И Р І Ш И В: У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, співвідповідачів: Великомихайлівської селищної ради Одеської області, відділу Держгеокадастру у Великомихайлівському районі Одеської області про порушення прав землекористувачів - відмовити. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя