Справа № 540/971/17 Номер провадження 22-ц/786/546/18Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
15 березня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі колегія суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Панченка О.О.,
суддів: Одринської Т.В., Лобова О.А.,
за участю секретаря: Зеленської О.І.,
представника позивача - ОСОБА_2,,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Косик С.М. в смт. Машівка Полтавської області зі складанням повного тексту рішення 21 грудня 2017 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
2 листопада 2017 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 6 січня 2011 року, відповідно до договору без номера, банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 600 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою 36% річних за користування ним, на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В результаті неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором, станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість на суму 13334,11 грн.
Враховуючи викладене просило стягнути з відповідача указану суму боргу, а також витрати по сплаті судового збору 1600 грн.
Під час розгляду справи в місцевому суді позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи зазначеними доводами а відповідач позов не визнав посилаючись на закінчення строку позовної давності.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду мотивоване пропуском позивачем строку позовної давності за наявності відповідної заяви відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, його оскаржило ПАТ КБ «Приватбанк», яке в апеляційній скарзі посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило судове рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що висновок місцевого суду щодо застосування позовної давності є невірним, оскільки по-перше, кредитна картка відповідача діяла на час звернення до суду з даним позовом і відповідач користувався нею (знімав кошти в банкоматах, здійснював оплату в торгових закладах та через термінали), по-друге, позичальник частково сплачував кредитну заборгованість, що є наслідком переривання строку позовної давності.
За наведених обставин вважав застосування судом строку позовної давності помилковим.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Встановлено, що 6 січня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір без номера, який складається із Заяви позичальника, Умов і Правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та ОСОБА_5, за умовами якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в сумі 600 грн., з базовою відсотковою ставкою 3% на місяць, шляхом видачі кредитної картки «Універсальна».
Згідно п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг банк самостійно встановлює кредитний ліміт. У разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку клієнт має виконати зобов'язання по поверненню кредиту, оплатити винагороди банку. При порушенні строків платежу по кожному із зобов'язань більш ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф 500 грн.+5% від суми позову.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованість за спірним кредитним договором станом на 30 вересня 2017 року складає:
308,82 грн.- заборгованість за кредитом;
8914,14грн.- заборгованість по відсотках;
3000грн.- нарахована комісія;
1111,15грн.- штрафи;
Всього -13334,11 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд керувався ст..ст. 257,261 ЦК України, якими регламентовано загальний трирічний строк позовної давності, який дає право особі на звернення до суду за захистом порушеного права, а також початок його перебігу, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому встановивши, що оскільки згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_3, останній платіж за кредитним договором він здійснив 8 січня 2013 року, а з позовом ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду лише 2 листопада 2017 року, то строк позовної давності, як загальний, так і спеціальний минув.
Суд також зазначив, що списання банком в односторонньому порядку процентів з рахунку боржника не свідчить про переривання строку позовної давності, а наявність в матеріалах справи довідки банку про отримання ОСОБА_3 19 березня 2013 року нової кредитної картки з відповідним розрахунком руху коштів по ній, взагалі не взяв до уваги пославшись на відсутність доказів її отримання.
Відповідно до ст.. 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів указаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору, укладеного між сторонами 6 січня 2011 року, відповідач ОСОБА_3 В М. отримав кредитну картку №4149437412001040 з терміном дії до квітня 2014 року, а 19 вересня 2013 року отримав іншу картку №5168755335173593 з терміном дії до липня 2017 року (а.с.68).
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_3 рух коштів по зазначених картках мав місце по 31 листопада 2017 року, в тому числі, по останній картці №5168755335173593 в листопаді 2014 року відповідач розраховувався в торгівельній мережі, а в січні 2015 року поповнював рахунок через термінал самообслуговування.
Викладені обставини свідчать, що при зверненні позивача з позовом до суду в листопаді 2017 року, трирічний строк позовної давності пропущено не було.
Відповідно до ст.. 257 Ц К України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.
Окрім довідки банку про отримані відповідачем кредитні картки та виписки по руху коштів по ним, особисте отримання ОСОБА_3 кредитної картки №5168755335173593 підтверджується фотознімком (а.с.82)
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо недоведення банком укладення з ОСОБА_3 кредитного договору по отриманню ним останньої кредитної картки і про нікчемність, у зв'язку з цим, такого правочину, оскільки кредитний договір було укладено 6 січня 2011 року, а друга кредитна картка була видана в межах його дії.
Відповідно до ст.. 1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналізуючи наведені норми цивільного закону та враховуючи наявність у відповідача невиконаних зобов'язань перед позивачем, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.. 374 ч.1 п.2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.. 376 ч.1 п.п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Правильно не визначившись з характером спірних правовідносин, та застосувавши матеріальний закон, який не підлягав застосуванню, місцевий суд прийшов до помилкового висновку про відмову в позові.
Виходячи з викладеного апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановлення нового про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. за розгляд справи в суді першої та 2400 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.. ст.. 369, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. п. 3, 4, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року - скасувати.
Постановити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (дата народження 29 травня 1965 року) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 13334 грн. 11 коп. (тринадцять тисяч триста тридцять чотири гривні одинадцять копійок) заборгованості за кредитним договором від 6 січня 2011 року та 4000 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з дня його прийняття і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_5 /підпис/ ОСОБА_6
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області ______________ ОСОБА_1
Повний текст судового рішення виготовлено 15 березня 2018 року.