Справа № 3-237/2011 Номер провадження 33/786/373/18Головуючий у 1-й інстанції Рябішин А.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.130 КпАП України
12 березня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2011 року,
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на два роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що він 07.01.2011 року, о 16.05 год., на 765 км. а/д Суми-Полтава, повторно протягом року керував скутером „Хонда ДІО”, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з рота, не чітка мова, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КпАП України.
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати. Вказав, що суддя, накладаючи адміністративне стягнення, не врахував, що у нього відсутнє спеціальне право на керування транспортними засобами, а тому його не можна було позбавити такого права. Також зазначив, що правопорушення він не вчиняв, під час оформлення працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення на автотрасі Полтава-Суми не перебував та жодного відношення до скутера не має.
Окрім того, просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити пропущений строк, вказуючи на те, що про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений не був, а про результат розгляду справи йому стало відомо лише 03.12.2017 року при відмові у видачі посвідчення водія за результатами закінчення навчання, а тому не мав змоги в передбачені законом строки оскаржити вказану постанову.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає до задоволення, апеляційна скарга - до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З огляду на те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто суддею за відсутності правопорушника, а про результати розгляду справи ОСОБА_2 стало відомо лише 03.12.2017 року, строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин і тому його необхідно поновити.
Винуватість ОСОБА_2 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння доведена матеріалами справи. Його дії за ч.2 ст.130 КпАП України кваліфіковано правильно.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 07.01.2011 керував скутером з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. (а.с.1)
В даному протоколі містяться пояснення ОСОБА_2 про визнання ним своєї вини у вчиненні правопорушення.
Особа ОСОБА_2 була перевірена працівниками ДАІ за даними паспорта, ці паспортні дані відповідають копії паспорта, наданій апелянтом. Підстави для сумніву в тому, що саме ОСОБА_2 був зупинений працівниками міліції, відсутні. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не перебував на ділянці автодороги, зазначеній у протоколі про адміністративне правопорушення, є непереконливими.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що 07.01.2011 близько 16.10 год. у їх присутності ОСОБА_2 пояснив працівникам поліції, що він вжив алкоголь, після чого керував скутером. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. (а.с.2)
Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення суддею не виконані вимоги п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як вбачається з довідки начальника Полтавського ВРЕР УМВС України в Полтавській області від 03.02.2011 ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував. (а.с.3)
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про неможливість позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами є слушними.
Санкцією ч.2 ст.130 КпАП України в редакції, що діяла станом на 07.01.2011, стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є найбільш м'яким.
Таким чином, апеляційний суд відповідно до положень ст.294 КпАП України, переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, позбавлений можливості як пом'якшити накладене адміністративне стягнення, оскільки більш м'яке санкцією статті не передбачене, так і посилити його, оскільки апеляційні скарги з цього приводу не подавались.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність скасування постанови судді місцевого суду із закриттям провадження в справі в зв'язку з неможливістю накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 294 КпАП України, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 березня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі закрити в зв'язку з неможливістю накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська