Справа № 545/3160/17 Номер провадження 11-кп/786/340/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 березня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
за участі прокурора - ОСОБА_6
засудженої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2017 року, -
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.11.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про застосування відносно неї положень Закону України „Про амністію у 2016 році”.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_7 має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, що виключає можливість звільнення засудженої від покарання на підставі Закону України „Про амністію у 2016 році”.
В поданій апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою задовольнити клопотання засудженої про застосування відносно неї положень Закону України „Про амністію у 2016 році”, оскільки судом не враховано її щирого каяття, повного визнання вини у вчиненому, позитивних характеризуючих даних, наявності трьох заохочень та незадовільного стану здоров'я.
Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, думку прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обгрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.3 Закону України „Про застосування амністії в Україні” N 392/96-ВР від 01.10.1996 року, рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
З огляду на норми ст.9 Закону України „Про амністію у 2016 році” №1810-VIII від 22.12.2016 року амністія не застосовується до осіб, зазначених до у ст.4 Закону України „Про застосування амністії в Україні”.
Згідно з п.«д» ст.4 вказаного Закону амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 засуджена вироком Київського районного суду м.Полтави від 28.12.2016 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.70, ст.71 КК України, на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Окрім того, ОСОБА_7 має дві непогашені та не зняті в установленому законом порядку судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України.
Таким чином, до ОСОБА_7 не може бути застосовано Закон України „Про амністію у 2016 році”, а тому клопотання засудженої задоволенню не підлягає. Відповідно, ухвала місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про застосування відносно неї положень Закону України „Про амністію у 2016 році”, без змін.
Ухвалу апеляційного суду може оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - з моменту отримання її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4