Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 499/646/17-ц
Номер провадження: 2/511/239/18
16 березня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Теренчук Ж. В.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою
встановив:
Моторне (транспортного) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просять стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого відшкодування в розмірі 50000,00 грн, витрати понесені на встановлення розміру збитку в розмірі 1140,00 грн, а також судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1600,00 грн.
Свої вимоги мотивували тим, що 21.05.2015 року на а/ш Одеса - Мелітопіль з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «УАЗ» з реєстраційним номером 1024Е6, трапилася дорожньо-транспортна пригода в наслідок чого автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, отримав механічні пошкодження. Вина відповідача у вчиненні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Іванівського районного суду Одеської області від 22.06.2015 року. Відповідно до висновку №120/02/2015, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю MERSEDES BENZ C 200, реєстраційний номер НОМЕР_2 становила 99258,25 грн. Окрім того позивачем були понесені витрати по встановленню розміру збитку в розмірі 1140,00 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату вчинення вказаної пригоди договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не укладав.
Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3731357 терміном дії з 01.10.2014 року по 30.09.2015 року.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ, після зібрання та перевірки матеріалів по справі, здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 50000,00 грн.
Ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 Закону.
Відповідач в добровільному порядку витрати, понесені МТСБУ у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому не компенсував. Оскільки МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимушений звернутися до суду за стягнення суми виплати з винної особи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На адресу суду надійшло поштове повідомлення з відміткою про не вручення ОСОБА_1 судової повістки з копіями відповідних документів, в зв'язку з тим, що відповідач не проживає за місцем реєстрації.
Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В порядку ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, хоча відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, на підставі наданих сторонами доказів, встанови наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
21.05.2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «УАЗ» реєстраційний номер 1024Е6, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілем марки «УАЗ» реєстраційний номер 1024Е6 спричинено механічні пошкодження автомобілю НОМЕР_3.
Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 22.06.2015 року у справі №499/718/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного ДТП доведена та повторному доказуванню по цивільній справі не не підлягає.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 22.04.2015 року застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3731357 терміном дії з 01.10.2014 року до 30.09.2015 року. (а.с.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не застрахована, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ.
Водій ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування . (а.с.7)
Відповідно до Висновку №125/05/2015 щодо оцінки вартості (розміру)збитків внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу MERSEDES BENZ C 200 реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_2, вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки становить 99258,25 грн. (а.с.15)
Так, після зібрання та перевірки матеріалів, МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 50000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №4369рв від 26.08.2015 року. (а.с.14)
Крім того МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитку в розмірі 1140,00 грн, що підтверджується актом №11518 виконаних робіт за дорученням МТСБУ №26551 від 24.04.2015 року, рахунком №11518 від 29.05.2015 року та платіжним дорученням №11518 від 30.07.2015 року. (а.с. 11, 12, 14)
Позивач вважає, що у нього виникло право зворотної вимоги до Відповідача, як винної особи у ДТП, а тому просить на підставі ст.1191 ЦК України стягнути з відповідача суму сплаченого відшкодування.
Суд вважає, що дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Пунктом 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Так Водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 22.04.2015 року, своєчасно звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування заподіяної шкоди, розмір якої було підтверджено Висновком №125/05/2015 щодо оцінки вартості (розміру)збитків в наслідок пошкодження колісного транспортного засобу MERSEDES BENZ C 200 реєстраційний номер НОМЕР_2, і складав 99258,25 грн. (а.с.15)
Також, після зібрання та перевірки матеріалів, Моторно (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 50000,00 грн, а також понесло документально підтверджені затрати в звя"зку з проведенням вказаної виплати в розмірі 1140,00 грн. (а.с.10,11, 12, 14)
Суд вважає, що після проведення виплати, у страховика дійсно виникло законне право вимагати від винної особи в ДТП ОСОБА_1 повернення суми сплаченого відшкодування в розмірі 50000 грн та понесених затрат в розмірі 1140 грн.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду у справі № 6-2806цс16, згідно якої деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1600,00 грн судового збору.
На підставі ст. 1166, 1191 ЦК України, п. 35.1 ст. 35, п. 38.2.1 ст. 38, п. 40.3 ст. 40, п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК 498382, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (м. Києві, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу витрати, пов'язані з регламентною виплатою в розмірі 50000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК 498382, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (м. Києві, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати, понесені страховиком на встановлення розміру збитків, в сумі 1140,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК 498382, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (м. Києві, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Ж. В. Теренчук