Справа № 545/537/18
Провадження № 1-в/545/161/18
15.03.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у м. Полтава у відкритому судовому засіданні спільне подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня, раніше судимої:
1)18.03.1986 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81, 25 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна умовно з обов'язковим залученням до праці. Постановою від 03.11.1987 року на підставі ст.9 п «г» Указу ПВР СРСР від 18.06.1987 року «Про амністію» строк скорочено на 11 міс. 22 дні. Звільнена 11.06.1988 року за відбуттям строку покарання.
2)23.05.1990 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнена 13.12.1992 року за відбуттям строку покарання.
3)05.05.1995 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, ч.1 ст.101, ст.42, ст.14 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнена 17.10.1998 року за відбуттям строку покарання.
4)09.08.1999 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.101, ч.2 ст.140, ст.42 КК України до 6 років позбавлення волі.
5)05.07.2000 року Чернігівським обласним судом за ч.2 ст.69-1, ч.1 ст.189, ст.42, ст.43 КК України до 9 років позбавлення волі. Звільнена 07.05.2009 року за відбуттям строку покарання.
Засудженої 21.01.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі.
Адміністрація державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережна комісія при Полтавській райдержадміністрації звернулись до суду із спільним поданням про застосування щодо засудженої ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула встановлену законом 2/3 строку покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Засуджена та представник адміністрації у судове засідання не з'явилися, попередньо надавши заяви про розгляд подання без їхньої участі.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно з п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджена вироком Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2013 року за ч.1 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.02.2016 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення засудженій ОСОБА_4 період з 24.10.2012 року по 11.04.2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку покарання - 24.10.2012 року, кінець строку покарання - 06.05.2019 року.
Таким чином, на момент звернення до суду з поданням ОСОБА_4 відбула 2/3 призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з довідкою про заохочення та стягнення, за час перебування в установах виконання покарань засуджена має 3 заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до праці та одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. Як вбачається з характеристики від 20.02.2018 року, ОСОБА_4 характеризується позитивно. Працевлаштована підсобним робітником у відділенні СПС №2, до праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу.
Аналізуючи встановлені обставини суд вважає, що засуджена сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України,
Спільне подання адміністрації державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_4 - задовольнити.
Засуджену ОСОБА_4 звільнити умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 21 день від відбування покарання за вироком Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2013 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1