Справа № 522/4403/18
Провадження № 2-а/522/991/18
16 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Ільченко Н.А.,
при секретарі Довгань Ж.А.,
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про примусове видворення з України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовна заява обґрунтована тим, що на даний час громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнали.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Судом установлено, що 14.03.2018 року співробітниками міграційної служби було виявлено громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що останній знаходиться на території України без документів на право проживання в Україні.
Відповідач пояснив, що прибув до України 15.06.2017 року на підставі паспорта громадянина ОСОБА_4, з метою відпочинку. Паспортний документ для виїзду за кордон відповідач віддав посереднику.
На даний час відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ (ОСОБА_3 - Закон № 3773), рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте, громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
14.03.2018 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою МОД №000254 від 14.03.2018 року про накладання адміністративного стягнення, на громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Як наслідок, 14.03.2018 року по відношенню до вищевказаного іноземця було прийнято рішення №58 про примусове повернення в країну походження та зобов'язано його покинути територію України у термін до 15.03.2018 року, проте громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не покинув територію України.
Частиною 3 статті 3 розділу I Закону № 3773 передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України).
Згідно частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі…».
Відповідач проживає на території України без документів на право проживання в Україні, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Зазначені обставини свідчать про те, що громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, немає документів для перетинання державного кордону України на законних підставах і тому на даний час немає можливості здійснити виїзд з території України.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, встановлені судом обставини, а саме: порушення міграційного законодавства України, ухилення від виїзду за межі України свідчать про те, що громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню.
Пунктом 3 частини 2 статті 371 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 289, 371 КАС України, -
Адміністративний позов Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя Н.А. Ільченко
16.03.18