Дата документу 07.03.2018 Справа № 554/730/18
Провадження № 2/554/1315/2018
07 березня 2018 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Галушко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26; адреса фактичного проживання: 36007, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
02.02.2018 р. позивач звернулась до суду з вказаним позовом, відповідно до якого прохала суд розірвати шлюб, укладений 28.04.2006 р. між нею та відповідачем, а також стягнути з відповідача на її користь на утримання спільної дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, який укладено 28.04.2006 року. Від вказаного шлюбу вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю (позивачем по справі) та перебуває на її утриманні. Позивачем вказано, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різними поглядами на сімейні відносини та обов'язки подружжя з ведення спільного господарства. Разом подружжя не проживає більше року, спільне господарство не ведеться, примирення неможливе, відповідач проживає окремо, має іншу жінку. Також, позивачем вказано, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити їх інтересам. Разом з тим, позивачем зазначено про те, що відповідач не приймає добровільної участі в утриманні спільної дитини, інших неповнолітніх дітей, а також непрацездатних батьків в нього не має. Вказане і стало підставою звернення до суду з даним позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохала суд їх задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно з оригіналом свідоцтва про шлюб серії 1-КЕ № 013903, що наявне в матеріалах справи (а.с. 5), 28.04.2006 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 (дівоче прізвище Бодня), ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровано шлюб в Октябрському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 69.
Подружжя має спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КЕ № 032615, актовий запис № 848 (а.с. 6).
Спір про проживання дитини між сторонами відсутній.
На момент розгляду справи дитина проживає разом з матір'ю.
Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами припинені, примирення неможливе, сумісного господарства сторони не ведуть, спірного майна не мають, що сторонами не заперечується.
Суд вважає, що підстави, на які посилається позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім'ї не можливе, шлюб фактично розпався та існує формально, що суперечить інтересам обох з подружжя, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання спільної дитини суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Дитина проживає разом з матір'ю, та знаходиться на її повному утриманні.
Згідно з ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 182 цього ж кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе призначити до стягнення аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Щодо стягнення судового збору, суд виходить з наступного.
В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За позовну заяву в частині позовних вимог про розірвання шлюбу позивачем було сплачено та документально підтверджено судовий збір в розмірі 705,00 грн., з необхідних до сплати - 704,80 грн. за Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі - 704,80 грн.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, що був встановлений вказаним Законом на період пред'явлення позову до суду, що становить - 704,80 грн.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 264, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 105 ч. 3, ст. ст. 110-112, 180-184, 199 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81-89, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26; адреса фактичного проживання: 36007, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб, зареєстрований 28.04.2006 року між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПО НОМЕР_1, адреса 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) та ОСОБА_1 (дівоче прізвище Бодня) (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПО НОМЕР_2, адреса зареєстрованого місця проживання: 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) зареєстрований в Октябрському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 69 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «Козоріз».
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПО НОМЕР_1, адреса 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПО НОМЕР_2, адреса зареєстрованого місця проживання: 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 02.02.2018 р. до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПО НОМЕР_1, адреса 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПО НОМЕР_2, адреса зареєстрованого місця проживання: 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПО НОМЕР_1, адреса 36000, м. Полтава, вул. Кагамлика, 31, к. 2, кв. 26) на користь держави збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно зі ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О.Материнко