Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 531/348/17
Номер провадження 1-кп/540/34/18
16.03.2018 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12017170180000178 від 21.03.2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Червоногвардійського району Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 05.07.2013 Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. ст. 69, 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. 10.06.2014 року звільнений за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтава на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року,
- 18.10.2017 Ленінським районним судом м.Полтава за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,-
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
згідно обвинувального акта від 29 березня 2017 року ОСОБА_4 20.03.2017 року близько 21:00 год., знаходячись з дозволу свого знайомого ОСОБА_5 , у будинку, який останній винаймає у гр. ОСОБА_6 та тимчасово там проживає, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , під час спільного вживання спиртних напоїв, користуючись тим, що його ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав бувший у використанні мобільний телефон марки «NOMI184» білого кольору, вартістю 244 грн., що використовувався з сім картою мобільного оператора «МТС», вартістю 25 грн. та бувший у використанні мобільний телефон марки «KENEKSIK6» чорного кольору, вартістю 454 грн., що використовувався з сім картою мобільного оператора «МТС», вартістю 25 грн., які належать потерпілому ОСОБА_5 та які знаходилися на столі біля телевізору в приміщенні зали вказаного житлового будинку, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 748 грн. В подальшому викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
За таких обставин, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
27.03.2017 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про примирення, за умовами якої, в зв'язку з тим, що потерпілому ОСОБА_5 завдана матеріальна шкода, і при цьому не відшкодована в повному обсязі, то підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язався відшкодувати грошові кошти в розмірі 50 грн. до 03.04.2017 року, а також, негайно, після затвердження угоди судом, принести офіційні вибачення потерпілому ОСОБА_5 за скоєні ним неправомірні дії.
Сторони узгодили призначення наступного покарання для ОСОБА_4 , який підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, скоїв кримінальне правопорушення предбачене ч. 2 ст.185 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання не вбачається.
За таких обставин, у відповідності до ст. 65 КК України, сторони узгодили йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Також сторони зазначили, що обізнані про правові наслідки укладення та затвердження угоди визначені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, що визначені ст. 476 КПК України, що відобразили в угоді та засвідчили своїми підписами.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується класифікується, як середньої тяжкості.
При цьому судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 КПК України, характер обвинувачення, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди та погоджується на призначення узгодженого покарання.
В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності та він повністю визнає винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і просить суд затвердити угоду.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності, угоду підтримав та просив її затвердити, повідомивши про відсутність претензій до обвинуваченого.
Прокурор вважає, що угода відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права і свободи сторін.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення узгодженого покарання.
Питання визначення тривалості іспитового строку та обов'язків передбачених ст. 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 тривалість іспитового строку терміном на 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов'язки забезпечать належну його поведінку.
Разом з тим, оскільки після постановлення останнього вироку стало відомо, що ОСОБА_4 винен ще і в іншому злочині, вчиненому до його постановлення, згідно ст. 70 ч.4 КК України обвинуваченому слід визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покарання за цим вироком менш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м.Полтава від 18.10.2017 року та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки з іспитовим строком терміном на 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: бувші у використанні мобільні телефони марки «NOMI184» білого кольору та марки «KENEKSIK6» чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 слід залишити потерпілому як власнику.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 374, 475 КПК України, суд, -
затвердити угоду про примирення від 27.03.2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням визначеним за даним вироком менш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м.Полтава від 18 жовтня 2017 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
3)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: бувші у використанні мобільні телефони марки «NOMI184» білого кольору та марки «KENEKSIK6» чорного кольору - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1