Справа № 504/835/18
1-кс/504/367/18
16.03.2018 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Доброслав Одеської області клопотання начальника СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, освіта вища, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого в силу ст.89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
Начальник СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та слідчий СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання та просив обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, при цьому пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні усвідомлює та щиро кається.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 також заперечувала щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній проживає разом з хворою матір'ю ОСОБА_8 , 1938 р.н., яка потребує допомоги сина, наміру переховуватися від органів досудового розслідування/суду не має, фактично добровільно видав вказаний кулемет та набої, вину визнає.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160330000365 від 14.03.2018р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 в кінці травня 2017 року, більш точна дата та час досудовим слідством не встановлений, перебуваючи в катакомбах поблизу с. Карповка Роздільнянського району Одеської області знайшов предмет, схожий на кулемет «Горюнова» зразка 1945 року, що зберігався у поліетиленовому пакеті, який помістив до транспортного засобу марки «Фольцваген Т-4», таким чином придбав його. У подальшому, перевіз предмет, схожий на кулемет «Горюнова» зразка 1945 року до орендованого гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу залишив зберігати.
Крім того 21.11.2018р., приблизно о 15 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в ангарному приміщенні (промислова територія горілчаного заводу), розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Малодолинське, вул.Заводська 5, помітив в тріпчаному портфелі чорного кольору 8 набоїв калібру 6,35 мм., коробку с 16 набоями, калібру 9 мм. до пістолету Макарова, та одну коробку з 14 патронами калібру 7,62 мм. від револьвера «Наган», 7 відокремлених набоїв калібру 7,62 мм, від револьвера «Наган», які помістивши до свого транспортного засобу марки «Фольцваген Т-4», перевіз до орендованого гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що за адресою АДРЕСА_2 де без передбаченого законом дозволу залишив зберігати.
14.03.2018 року, в період часу з 13.20 години по 14.30 годину, в ході проведення обшуку у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 що за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено 8 набоїв калібру 6,35 мм., 16 набоїв, калібру 9 мм. до пістолету «Макарова», та 21 набій калібру 7,62 мм. від револьвера «Наган», які згідно з висновком експерта являються боєприпасами, виготовленими промисловим способом, кулемет «Горюнова» являється вогнепальною зброєю.
Правовою кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення є ст.263 ч.1 КК України - незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
14.03.2018 року о 23.10 год. ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України
15.03.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
В обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчинені вказаного кримінального правопорушення прокурор в судовому засіданні зазначив, що це є:
- протокол обшуку у житлі - квартирі АДРЕСА_3 від 14.03.2018р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 20.02.2018р.;
- протоколом обшуку у житлі - боксі (гаражі) № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 від 14.03.2018р.;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.03.2018р., який надав показання, що 14.03.2018р. приблизно о 06.50 год. він разом із своїм товаришем ОСОБА_10 проходили по вул. Генерала Петрова, коли працівники поліції запросили їх для проведення слідчої дії - обшуку, та розповів про обставини його проведення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.03.2018р., який надав показання, що 14.03.2018р. приблизно о 06.50 год. він разом із своїм товаришем ОСОБА_9 проходили по вул. Генерала Петрова, коли працівники поліції запросили їх для проведення слідчої дії - обшуку, та розповів про обставини його проведення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.03.2018р., яка пояснила, що проживала протягом певного часу з ОСОБА_5 та розповіла про обставини проведення обшуку у житлі;
- висновком експерта №225 Б від 15.03.2018р., згідно з яким наданий на дослідження об'єкт являється військовою нарізною вогнепальною зброєю - кулемет «Горюнова» ПН-240 для відстрілу набоїв калібру 7, 62 х 54 R, придатний для стрільби, та іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
В обґрунтування обставин, на підставі яких орган досудового розслідування дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор та слідчий в судовому засіданні зазначили, що у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні стійкі соціальні зв'язки: він неодружений, відсутня родина, неповнолітні і недієздатні утриманці, підозрюваний не працює, у нього відсутнє місце навчання, що свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний засуджувався апеляційним судом Одеської області за ч. 2 ст. 142, 69 КК України (в ред. 1960р.) до 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна, звільнився із місць позбавлення волі по відбуттю строку 14.10.2003р., та, незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності та призначення йому реального виду покарання, належних висновків не зробив і знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Також при обранні запобіжного заходу просили слідчого суддю врахувати те, що докази про вчинення злочину підозрюваним є вагомими, а покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачене законом лише у виді позбавлення волі (на строк від 3 до 7 років позбавлення волі).
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, ст.178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя, бере до уваги вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, однак в той же час слідчим суддею приймається до уваги і той факт, що на даний момент ОСОБА_5 є раніше не засудженим в силу ст.89 КК України, постійно проживає за місцем реєстрації разом з хворою матір'ю 1938р.н., якій допомагає та утримує її, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, щиро кається, докази про те, що заявлені в клопотанні ризики виправдовують тримання особи під вартою, що є винятковим запобіжним заходом, є недостатніми, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Для дієвості кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку слідчого судді, буде достатнім та необхідним для ОСОБА_5 і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу на даний час не встановлено.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби . Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 176-178, 181,183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання начальника СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, згідно ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- зобов'язати підозрюваного не залишати житло цілодобово;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Обов'язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного, згідно ч. 6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Підозрюваного ОСОБА_5 , якого було затримано в порядку ст.208 КПК України негайно звільнити з-під варти та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Згідно ч.4 ст.181 КПК України, орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 16.03.2018 року по 16.05.2018 року.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1