Дата документу 16.03.2018
Справа № 501/613/18
1-кс/501/147/18
16 березня 2018 року слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
володільця майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області клопотання слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12018160160000247 від 15 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
15 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено інформацію про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, шляхом підпалу) (а.с.3).
Досудове розслідування здійснює СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.
В ході досудового розслідування встановлено, що 15 березня 2018 року, приблизно о 03 годині 37 хвилин, до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Набережна, 5-Д, невстановлена особа шляхом підпалу умисно пошкодила автомобіль марки «Jaguar XF 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , та знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_4 . Сума спричиненого збитку складає, приблизно, 550000 грн.
15 березня 2018 року слідчим СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-9), в ході якого було виявлено та вилучено:
-три змиви речовини з капоту автомобіля, зроблені на марлеві тампони та упаковані в три паперові конверти окремо кожен;
-фрагменти після пожежного сміття, виявлені під автомобілем «Jaguar XF 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , упаковані в сейф-пакет №0001326;
-пошкоджений автомобіль «Jaguar XF 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було вилучено з місця події та направлений на арешт майданчик за адресою: Одеська область, смт.Овідіополь, вул.Одеська, 8.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене вилучене майно та визначити місцем зберігання автомобіля арештмайданчик, оскільки автомобіль є предметом кримінального правопорушення, а інші вилучені речі - є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, та необхідні для проведення ряду експертиз: судової пожежо-технічної експертизи, експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, авто товарознавчої експертизи та інших.
Тобто, по-суті, слідчий просить накласти арешт на вилучені речі для їх збереження як речових доказів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, володілець автомобіля ОСОБА_4 проти накладання арешту на майно заперечував.
Слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, зокрема, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2 ст.131 КПК), полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч.1 ст.170 КПК), тобто - є обмеженням для певної фізичної або юридичної особи, яка має право на це майно.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що автомобіль, на який слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям речового доказу, який потребує забезпечення його збереження.
Однак слідчий суддя вважає необґрунтованою вимогу слідчого про арешт автомобіля шляхом його зберігання на арештмайданчику.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, не виправдовується потребами досудового розслідування та необхідністю виконання завдання, про яке йдеться в клопотанні, а саме - проведення експертиз.
Слідчий суддя вважає, що виконання цього завдання можливе шляхом передачі автомобіля його володільцю та покладання на нього зобов'язання за першою вимогою слідчого, прокурора надати автомобіль для проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальний дій.
Інші обмеження, на думку слідчого судді, будуть порушенням прав володільця.
Як зазначалося вище, арешт майна полягає у тимчасовому позбавленні певної фізичної або юридичної особи права майно (ч.1 ст.170 КПК).
Особа, яка має право на інше вилучене майно, відсутня, тобто необхідність арешту цього майна не доведена.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбаченим абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
За таких обставин в накладенні арешту на інше вилучене майно слід відмовити.
Керуючись ст.ст.110, 172? 173, 233, 234, 237 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12018160160000247 від 15 березня 2018 року, задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Jaguar XF 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом зобов'язання володільця автомобіля ОСОБА_4 за першою вимогою слідчого, прокурора надати вказаний автомобіль для проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальний дій.
Невідкладно повернути ОСОБА_4 автомобіль марки «Jaguar XF 3.0», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В задоволенні решти вимог клопотання слідчого - відмовити.
Негайне виконання ухвали покласти на слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .
Копії ухвали надіслати (вручити) прокурору, слідчому, іншим зацікавленим особам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя