Справа №488/2262/17 12.03.2018
Провадження №22-ц/784/425/18
Справа № 488/2262/17
Провадження № 22 Ц- 784/425/18 Головуюча першої інстанції : Лазарева Г.М.
Категорія - 50 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 березня 2018 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Лисенка П.П.
ОСОБА_2
із секретарем: Богуславською О.М.
з участю
позивачки - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представників:
відповідача - ОСОБА_5
позивачки - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.10.2017 р. у справі за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання,
встановила:
20.06.2017 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання.
Позивач зазначала, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 06.09.2014 р.
Від шлюбу народжено дитину ОСОБА_7 20.08.2015 р. нар.
В даний час шлюбні відносини фактично припинені.
Вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку.
Відповідач не надає допомоги ні на утримання дитини, ні на її утримання.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх його доходів.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.10.2017 р постановлено про часткове задоволення позовних вимог.
На користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки всіх доходів боржника щомісячно, починаючи з 20.06.2017 р. до досягнення дитиною трьох років.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та відмову у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено того факту, що вона потребує матеріальної допомоги, а він здатен її надавати.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції з врахуванням Перехідних Положень розділуXIII ЦПК України, в межах оскарження, передбачених ст.. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав та обставин.
За загальним правилом, передбаченим статтею 75 Сімейного кодексу України, встановлено, що дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
В той же час, статтею 84 СК України встановлено особливості надання утримання дружині з якою проживає дитина.
Так, відповідно до правил частин 4 та 6 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
При цьому, право на утримання дружина, з якою проживає дитина має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ст. ст. 77, 79, 80 СК України, утримання одному з подружжя за рішенням суду присуджується від дня подання позовної заяви, в грошовій формі та сплачуються щомісячно у частці від доходу другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів визначається з урахуванням можливості одержання утримання від дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 6 вересня 2014 р., від якого мають доньку Софію20.08.2015 р. нар.
В даний час шлюбні відносини припинені в зв'язку з розірванням шлюбу за рішенням суду.
Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку та отримує допомогу на дитину у розмірі 860 грн. ( а.с.-21, 24).
Відповідач є працездатним та отримує систематичний дохід, розмір якого свідчить про те, що він може надавати допомогу на утримання дружини.
Зазначені обставини підтверджуються квитанціями грошових переводів на картку позивачки ( а. с. 44- 47), а також довідкою про відрядження, якою підтверджується висновок суду про наявність постійного джерела доходів ( а.с.-78 )
Підчас судового розгляду відповідач не спростував обставин щодо наявності постійного джерела доходів за місцем роботи, обмежившись лише письмовою згодою щодо розгляду справи за його відсутності та при цьому, не просив про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Крім того, він погодився з рішенням суду про стягнення аліментів на дитину, яким такий обов'язок визначено у частці від доходу.
Шлюб між подружжям розірвано рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.10.2017 р., але цей юридичний факт не впливає на правові наслідки вирішення спору та не позбавляє позивачку права на утримання, оскільки саме таке застереження міститься в ч.6 ст.84 СК України.
З врахуванням наведених вимог закону та встановлених обставин справи суд на підставі належно оцінених доказів, прийшов обгрунтованого достовірними доказами висновку про доведеність можливостей відповідача надавати утримання позивачці, яка потребує допомоги на утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку.
З врахуванням такого висновку судом постановлене обгрунтоване та законне рішення про стягнення на користь позивачки аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки доходів відповідача до досягнення донькою трьохрічного віку.
Посилання апеляційної скарги відповідача на те, що він перераховує кошти на утримання дитини, і за таких обставин, заборгованість має бути зменшена, не заслуговують на увагу, оскільки батько дитини повинен надавати утримання, як на дитину так і на дружину, з якою проживає спільна дитина подружжя.
Що стосується заборгованості, то вона не була предметом судового розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути враховані, оскільки ними висновки суду про здатність відповідача надавати утримання колишній дружині у визначеному розмірі, належними та достовірними доказами не спростовані.
Керуючись ст. 367, 374-375, 382 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.10.2017 р. - без зміни та відновити його дію.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено16.03 2018 р.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: П.П. Лисенко
ОСОБА_2