Справа № 415/846/18 Провадження № 2/415/895/18
05.03.18 року Лисичанський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Чернобривко Л.Б.
при секретарі Павлові О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії, оформлена в УПФ України в м. Лисичанську Луганської області, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_4, померлої 24.12.2016 року в м. Алчевську Луганської області, Україна.
У судовому засіданні позивач не була присутня, уточнену позовну заяву підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні не була присутня, надала уточнену позовну заяву, в якій просила визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії, за період з 01.08.2014 року по 31.12.2016р. у сумі 39 129,57 грн., справу просила розглядати без її участі.
Відповідач у судовому засіданні не був присутній, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, за можливо слухати справу за відсутністю сторін, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 512622, виданого 01.12.2017 р. Алчевським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області, 24.12.2016 року у м. Алчевську Луганської області, померла ОСОБА_4, про що зроблено актовий запис № 174 (а.с.13).
З копії свідоцтва про народження серії ЯЖ № 684341 вбачається, що 10 серпня 1954 року народилася ОСОБА_1, про що зроблено актовий запис № 1207. Її батьки: батько - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_4 (а.с.7).
Отже, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, померлої 24.12.2016 року у м. Алчевську Луганської області.
Відповідно до відповіді №1440/02-33 від 02.03.2018 р., наданої УПФУ в м.Лисичанську Луганської області, сума недоотриманої пенсії пенсіонера ОСОБА_4, яка померла 24.12.2016р. (а/з №174 від 01.12.2017 р.), становить 39 129,57 грн. за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2016р.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.01.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі пропущеного нею терміну для прийняття спадщини та відсутності у неї фактичного прийняття спадщини (а.с.15).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 50717743 від 30.01.2018 р. вбачається, що інформаційну довідку надано у зв'язку з: відкриттям спадкової справи; параметри пошуку: (рос.мов.) ОСОБА_6. За вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.14).
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до п. 1 ст. 316 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Стаття 328 ЦК України наголошує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зі змісту ст. 1218 ЦК України слідує, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0-13 від 16.05.2013р., визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Пленум Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. в постанові „Про судову практику у справах про спадкування ” вказав на можливість судового захисту прав спадкоємців.
Таким чином, на підставі вище викладеного, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, померлої 24 грудня 2016 року і як спадкоємець за законом має право на спадщину на недоотриману пенсію, за період з 01.08.2014 року по 31.12.2016р. у сумі 39 129,57 грн. Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки позивач позбавлений можливості оформити спадщину у інший спосіб, а право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права на спадщину, відповідач проти задоволення позову не заперечує.
Керуючись ст. ст. 10,12,206,263-265 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1261, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року суд,
Позовну заяву ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлої 24 грудня 2016 року, право власності на недоотриману пенсію, за період з 01.08.2014 року по 31.12.2016р. у сумі 39 129 (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 57 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л.Б. Чернобривко