15 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/108/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка О.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Бучачої І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо включення суми матеріальної допомоги, індексацію заробітної плати та компенсацію за невикористані дні відпустки для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Закону України "Про державну службу".
- зобов'язати відповідача здійснити з 12 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати відповідно до довідки виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.01.2018 року № 8, в тому числі: матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове страхування.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду з 29.09.2008 року як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Вказав, що при призначенні йому пенсії з вини відповідача були враховані не всі складові його заробітної плати. З даного приводу позивач 12.01.2018 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням виплат зазначених у довідці виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.01.2018 року № 8 про складові заробітної плати, зокрема: матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове страхування.
Листом відповідача від 22.01.2018 року № 40/Т-11 було відмовлено у задоволені заяви, оскільки вказані вище виплати не входять до складу заробітної плати згідно чинного законодавства України, з якої обчислюється пенсія державного службовця, а тому відсутні законні підстави включити їх у розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії.
Вважаючи вказану відмову у перерахунку пенсії протиправною позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". 12.01.2008 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки та 40 грн., щомісяця, як учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про покращення матеріального становища учасників бойових дій і інвалідів війни". 22.01.2018 року його повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю підстав передбачених чинним законодавством України.
Вказав, що станом на момент звернення за призначенням пенсії механізм визначення заробітку, з якого призначається або перераховується пенсія, визначався постановою КМУ від 31.02.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". Нормами даної постанови не передбачено врахування при обчисленні пенсії державного службовця виплату матеріальних допомог, винагород та індексації грошових доходів. Отже позивачу пенсія призначена з дотриманням норм законодавства, відповідно жодні права порушенні не були.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у відзиві.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З 29.09.2008 року позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
12.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в розмірі 90% від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки та 40 грн., щомісяця, як учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про покращення матеріального становища учасників бойових дій і інвалідів війни", з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.10).
22.01.2018 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 40/Т - 11, надано відповідь на звернення позивача, щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії керуючись нормами чинного законодавства України (а.с.12).
Згідно довідки виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.01.2018 року № 8 вбачається, що до складу заробітної плати ОСОБА_1 під час перебування його на посаді начальника відділу мобілізаційної роботи та координації дій з правоохоронними органами міської ради в період за 2008-2010 роки, включались: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація, компенсація за невикористані дні відпустки (а.с.11).
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі до 90% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до січня 2011року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію в розмірі 90% суми заробітної плати, що не заперечувалось відповідачем.
Згідно частини 2 статті 33 цього ж Закону визначено що, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, вислугу років, надбавок та інших виплат.
Відповідно до частини 7 статті 33 Закону, державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення праці і виконання особливо важливих завдань, надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітна плата) враховуються суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, на які були нараховані та з яких сплачені страхові внески; суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно статті 2 вказаного Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Показник фонду оплати праці застосовується для оцінки розміру заробітної плати згідно пункту 1.3 "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року №114/8713. Згідно пункту 2.3. цієї Інструкції у складі заробітної плати до інших заохочувальних з компенсаційних виплат включається "матеріальна допомога, що має систематичний характер і надана всім, або більшості працівників (на оздоровлення, тощо)", що має місце при наданні матеріальних допомог держслужбовцям.
Згідно статті 33 розділу IV Закону України "Про оплату праці", в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація доходів громадян здійснюється згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 з метою часткового або повного відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання Конституцією України гарантій щодо забезпечення життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статті 19 цього Закону, є обов'язковим для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності.
Відповідно до частини 5 статті 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
За змістом статті 83 КЗпП України, правовий статус грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки тотожний заробітній платі, з даної компенсації сплачується єдиний соціальний внесок.
Перелічені вище закони та нормативні акти визначають виплати (доходи), що входять до складу заробітної плати для обчислення пенсії.
Аналізуючи в комплексі наведені вище норми чинного законодавства України суд зазначає, що до складу заробітної плати для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки із сум матеріальних допомог, індексації зарплати, компенсації за невикористані відпустки до 2011 року нараховувався пенсійний збір, а з 2011 року - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені суми включаються в заробіток для обчислення пенсії.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що у предметом спірних правовідносин є не звичайний перерахунок пенсії, а коригування її розміру з метою урахування всіх складових заробітної плати позивача, які повинні враховуватися при розрахунку пенсії на момент її призначення. Тому на спірні правовідносини не поширюються норми законів, що набули чинності після призначення пенсії позивачу.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові не мають зворотної дії в часі, тому спірні правовідносини регулюються нормами права, що діяли на момент призначення пенсії позивачу, а саме Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У рішеннях Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України неодноразово у справах пов'язаних з розрахунком пенсій деяким категоріям державних службовців висловлена наступна правова позиція: чинне законодавство - як загальне так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також і інші виплати, а саме допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових проблем, та індексацію. Матеріальна допомога та індексація належать до додаткових видів грошового забезпечення та приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі. Аналіз положень законодавства, що регулює дані правовідносини, дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати ) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зі змісту наведених норм випливає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй постанові від 04.03.2014 року, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-ХІІ, статті 41 Закону № 1058- ІV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшла висновку, що суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога, включається до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Аналогічна правова позиція відображена в рішеннях ВАС України від 11.06.2014р. у справі 9991/75646/12, від 20.05.2014р. у справі №К/800/26517/14.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведені норми, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача слід визнати не протиправною відмову, а дії, які вчинені протиправно і виразились у вказаній відмові.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю, з урахуванням того, що відповідачем не спростовано наведених обґрунтувань позивачем.
Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови включити суми матеріальної допомоги, індексацію заробітної плати та компенсацію за невикористані дні відпустки для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Закону України "Про державну службу" протиправними.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 12 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати відповідно до довідки виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.01.2018 року № 8, в тому числі: матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове страхування.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне судове рішення складено 16 березня 2018 р..
Суддя Боднарюк О.В.