про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2018 року справа № 823/1183/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- зобов'язати відповідача сплатити до бюджету України податок з доходу фізичних осіб від суми отриманого позивачем доходу 32991,62 грн за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати відповідача сплатити до Пенсійного Фонду України страховий внесок від суми до ходу 32991,62 грн за період з 19.09.2017 по 11.12.2017 за час вимушеного прогулу.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пунктів 2, 11 частини 5 статті 160 цього Кодексу в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві без зазначення номеру від 07.03.2018 (вх. № 5731/18 від 12.03.2018 Черкаського окружного адміністративного суду) в порушення вищевказаних норм статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суддя наголошує, що зазначати в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) є обов'язком позивача.
Окрім того, відповідно до частин 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII, установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2018 року - 1762,00 гривень.
Оскільки, позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу майнового характеру, а саме: сплатити до бюджету України податок з доходу фізичних осіб та до Пенсійного Фонду України страховий внесок від суми до ходу 32991,62 грн, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн.
До вказаної позовної заяви без зазначення номеру від 07.03.2018 (вх. № 5731/18 від 12.03.2018 Черкаського окружного адміністративного суду) позивачем не додано документу про сплату судового збору.
У адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до підпункту 15 пункту 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Суддя звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц.
Окрім того, пунктом 15 частини 1 першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Суддя зазначає, що у даному випадку відсутні підстави, які передбачені пунктом 15 частини 1 першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки у даному адміністративному спорі позивач не є фізичною особою - кредитором, позовні вимоги ОСОБА_1 не є грошовими вимогами зверненими до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати та стосовно відповідача не порушено жодної справи про банкрутство, а відтак позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у встановлених законом порядку і розмірі.
Окрім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У адміністративному позові без зазначення номеру від 07 березня 2018 року, обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що у кінці січня 2018 року відповідачем було виплачено середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 19.09.2017 по 11.12.2017 без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів в сумі 32991,62 грн відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 823/1468/17 від 12.12.2017, однак в порушення частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства докази, що підтверджують дану обставину не надає.
Також, у адміністративному позові ОСОБА_1 зазначено у якості третьої особи із самостійними вимогами - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Черкас, однак відповідно до положень частини 1 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України м. Черкас не пред'являє адміністративний позов до сторін, що виключає можливість вступу вказаної особи у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Суддя також звертає увагу позивача, що такої юридичної особи як Головне управління Пенсійного фонду України в м. Черкас не існує.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- приведеної позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зазначити в позовній заяві реєстраційний номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача, ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання копій приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- надання доказів, які підтверджують обставини отримання ОСОБА_1 середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу з 19.09.2017 по 11.12.2017 без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів в сумі 32991,62 грн.
- оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 704,80 грн.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена .
Суддя В.О. Гаврилюк