Справа № 489/6053/15-ц
Номер провадження 4-с/489/27/18
16 березня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу Публічного Акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1,
19 лютого 2018 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулось до суду зі скаргою на дії на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1
Вказували на те, що 12 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва був виданий виконавчий лист по справі № 2/489/2861/2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 115 208 грн. 16 коп., судових витрат. В подальшому зазначений виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до виконання. Проте 28.11.2017 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення вищевказаного виконавчого документу стягувачеві, оскільки не виявлено майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення. На переконання скаржника, державний виконавець поверхово підійшов до виконання своїх обов'язків та не в повному обсязі вжив заходів щодо пошуку майна та коштів боржника.
Посилаючись на вищевикладене, скаржник просить суд визнати дії державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 50515480 від 28 листопада 2017 року - неправомірними; постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 50515480 від 28 листопада 2017 року - скасувати; зобов'язати державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1В поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/489/2831/2015 року від 25 січня 2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення в ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 115 208 грн. 16 коп. та судові витрати.
Справа призначена до розгляду в судовому засіданні.
Скаржник та суб'єкт оскарження в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши надані докази, суд встановив таке.
12 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме, стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за Договором банківського обслуговування №79Б -10 від 14 грудня 2007 року в розмірі 115 208 грн. 16 коп., а також 1 152 грн. 08 коп. судового збору.
25 січня 2016 року судом видано виконавчий лист по зазначеній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за Договором банківського обслуговування №79Б-10 від 14 грудня 2007 року в розмірі 115 208 грн. 16 коп.
В подальшому представником скаржника було подано до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області заяву про примусове виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
28 листопада 2017 року держаним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 було винесено Постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, відповідно до якої виконавчий лист по справі № 2/489/2861/2015 виданий 25.01.2016 р. повернуто ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», оскільки майна боржника, на яке можливо звернути стягнення - не виявлено.
В обґрунтування своїх вимог представник скаржника посилається на те, що державним виконавцем в ході виконавчого провадження не було вжито всіх необхідних заходів щодо пошуку та виявлення майна боржника.
22.03.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення суду. Копії постанови направлено сторонам до відома.
З матеріалів справи виконавчого провадження вбачається, що в подальшому виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі №2/489/2861/2015 було включено до зведеного виконавчого провадження.
В рамках зведеного виконавчого провадження 05.07.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено сторонам виконавчого провадження.
Згідно відповіді Пенсійного фонду України від 26.05.2017 року встановлено, що боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, не отримує пенсії.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 26.05.2017 року у боржника відсутні джерела отримання доходів та відкриті на його ім'я рахунки.
Державним виконавцем здійснено перевірку рухомого майна в базі даних АІС БД «Автомобіль» відповідно до відповіді транспортні засоби не зареєстровано за боржником.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців інформація щодо підприємницької діяльності боржника відсутня.
15.11.2017 р. державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, що вказана у виконавчому документі: АДРЕСА_1 відповідно до якого встановлено, що майна належного боржнику на праві власності, на яке може бути звернено стягнення не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Натомість дослідивши всі надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що державним виконавцем виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 50515480 вчинялись у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, ним було арештовано майно боржника, здійснено відповідні запити щодо наявності у боржника майна або доходів, здійснено вихід за адресою боржника.
Разом з тим, слід зазначити, що без результативність вжитих державним виконавцем заходів не свідчить про неправомірність його дій.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що державний виконавець при винесенні постанови діяв в межах вимог передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає, що заявлені вимоги необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі ст. 447 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги Публічного Акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.03.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова