Справа № 357/334/18
2-а/357/111/18
07 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу поліції ГУНП у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 22.12.2017 року працівниками Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №457384, якою на позивача накладено штраф в розмірі 510 грн., за те що він 22.12.2017р. о 13 год.20 хв. по вул.Першотравневій в м.Біла Церква на території КЗ БМЛ №1 здійснив стоянку, чим створив перешкоду та неможливість проїзду швидкої медичної допомоги до службового приміщення, чим порушив п.15.10.д ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч.3 ст.122 КУпАП. Позивач заперечує дані обставини, вказує на ряд порушень, що допустив інспектор при складанні постанови та просив суд визнати протиправними дії працівників Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області та скасувати постанову серії НК №457384 від 22.12.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП. .
Позивач в судовому засідання не з'явився, подав суду заяву в якій вказав, що позові вимоги підтримує, просить провести розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив чи клопотання не подав, повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. На запит суду не надав належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.12.2017 року працівниками Білоцерківського відділу поліції ГУ НП у Київській області було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №457384, якою на позивача накладено штраф в розмірі 510 грн., та відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було притягненно до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, за те що він 22.12.2017р. о 13 год.20 хв. по вул.Першотравневій в м.Біла Церква на території КЗ БМЛ №1 здійснив стоянку, чим створив перешкоду та неможливість проїзду швидкої медичної допомоги до службового приміщення, чим порушив п.15.10.д ПДР. (а.с.8).
За п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.3 ст.122 КУпАП - Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції (ч. 2 ст. 258 КУпАП).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Отже, ст.258 КУпАП визначає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. В переліку статей відсутнє посилання на ст.122 КУпАП.
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого п. 15.10 (д) ПДР України не визнав, зазначивши, що 22.12.2017 року він власними силами доставив до Білоцерківської міської лікарні, матір своєї дружини, у якої в цей час виникла біль та була виявлена симптоматика, що вказувала на наближення серцевого нападу, що в подальшому було підтверджено фахівцями лікарні, в зв'язку з чим позивач вимушено залишив свій транспортний засіб біля проїзду у відділення швидкої допомоги, але працівники поліції не хотіли почути пояснення позивача. За результатами отриманих пояснень працівниками відділу поліції ГУ НП у Київській області було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч зазначеному, відповідач встановлений обов'язок довести правомірність своїх дій та рішення, як таких що відповідають вимогам ст.2 КАС України не виконав.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові про притягнення позивача до адмінвідповідальності вказується на порушення ним п. 15.10 (д) ПДР України.
Згідно п. 15.10 (д) ПДР Стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів, згідно з пунктом 15.10 (д) розділу 15.10 цих Правил.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувану позивачем постанову належить скасувати та закрити провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 122, 280, 283, 293 КУпАП, 9,19,77,78,242-246,250,293,295 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №457384 від 22.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя ОСОБА_2