16 березня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/367/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовом Приватного підприємства "Ник-Оил" до Державної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 24.01.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України (далі - відповідач - 1, ДФС України) прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року Приватним підприємством "Ник-Оил" (далі - позивач, ПП "Ник-Оил");
- скасувати податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 24.01.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 56973,19 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач - 2).
Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, а також для усунення недоліку - відсутності установчих документів юридичної особи - позивача або інших документів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно є директором ПП "Ник-Оил" та якими може бути підтверджено його повноваження як директора на підписання позовних заяв від імені вказаної юридичної особи.
13 березня 2018 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків разом з доданими документами.
З доданих до заяви документів, зокрема витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23484284 від 12.03.2018 року, рішення засновника №2 та статуту ПП "Ник-Оил", затвердженого рішенням №3 від 01.11.2017 року вбачається наявність у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені юридичної особи - Приватного підприємства "Ник-Оил".
Таким чином, недоліки позовної заяви усунуті, невирішеним залишається лише питання поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, поданої 29 лютого 2016 року ПП "Ник-Оил".
Вирішуючи вказане питання суд виходить з наступного.
З позову вбачається, що Приватне підприємство "Ник-Оил" просить суд зобов'язати відповідача прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану ним 29 лютого 2016 року. При цьому, позивач самостійно зазначив в позові, що про факт відмови відповідача в реєстрації поданої ним заяви, йому відомо з надісланої в його адресу квитанції №2 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_2) від 29 лютого 2016 року. З цього слідує, що про порушення прав позивачу було відомо з 29 лютого 2016 року, а з позовом він звернувся до суду 23 лютого 2018 р., тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України шестимісячного строку.
Між тим, позивачем разом з позовною заявою не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.
Враховуючи викладене, судом, як вже зазначалось вище, було винесено ухвалу від 27 лютого 2018 року, якою позивачу було надано строк для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою щодо зобов'язання відповідача прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану ним 29 лютого 2016 року.
На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій викладено клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Зі змісту заяви, вбачається, що позивач вважає дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в прийнятті поданої підприємством 29 лютого 2016 року заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального такими, що самостійно не вплинули на права та інтереси ПП "Ник-Оил", оскільки, на його думку, станом на момент не прийняття такої заяви, для позивача не наступало жодних негативних наслідків, не порушувались його права та інтереси.
Також, ПП "Ник-Оил", стверджує, що відмова у прийнятті заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, на момент отримання такої відмови - 29.02.2016 року, не є актом індивідуальної дії, який би встановлював, змінював чи припиняв права Позивача, тобто не є актом, що передбачає конкретні приписи, звернені до позивача.
Підсумовуючи свої доводи позивач зазначає, що на момент отримання ним відмови від ДФС України, у нього було відсутнє право на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, оскільки, в адміністративному судочинстві позивач зобов'язаний зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на його думку, рішення суб'єкта владних повноважень, а і чим таке рішення порушило права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, на думку позивача, відсутність у нього прав чи обов'язків у зв'язку з відмовою у прийнятті заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (лише окремою відмовою), не породжує для нього і права на захист, тобто права на звернення до суду.
Позивач вважає, що право на звернення до суду в нього з'явилось лише після того, як відповідачем-2 була проведена камеральна перевірка та винесено за її наслідками податкове повідомлення-рішення №0001034003 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, оскільки до цього часу, відмова ДФС України у прийнятті заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального сама по собі не породжувала для позивача будь-яких правових наслідків, відтак, лише після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підставою для якого стала саме відмова, для ПП "Ник-Оил" наступили певні правові наслідки, у вигляді зобов'язання сплатити штраф.
Суд не погоджується з викладеною позицією ПП "Ник-Оил" з огляду на наступне.
Стосовно тверджень позивача щодо того, що відмова у прийнятті заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, на момент отримання такої відмови - 29.02.2016 року, не є актом індивідуальної дії, який би встановлював, змінював чи припиняв права позивача, тобто не є актом, що передбачає конкретні приписи, звернені до позивача слід зазначити наступне.
Відповідно пп.215.3.4 п.215.3 ст. 215 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі Порядок №113).
Відповідно до п.6 Порядку №113, реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.
Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою-підприємцем або його представником.
Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).
Згідно з п.117.3 ст. 117 ПК України, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Відповідно ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Тобто юридична особа наділена рядом суб'єктивних прав - офіційно визнаних можливостей, якими вона володіє. Це також ї міра юридично можливої поведінки юридичної особи.
З аналізу викладеного, вбачається, що законодавець встановив обмеження права юридичної особи на торгівлю пальним до її реєстрації у встановленому законом порядку як платника акцизного податку з реалізації пального, а саме необхідністю проведення такої реєстрації за три дні до початку здійснення відповідної акцизної діяльності.
Таким чином, наявність зазначеної заборони є ні чим іншим як обмеженням правоздатності юридичної особи, її суб'єктивного, спеціального права на здійснення акцизної діяльності з реалізації пального.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.5.Р.ІІ Порядку №113 ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі - реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.
Не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.
Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв'язку в електронному вигляді у другій квитанції.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що на ДФС України покладені функції з ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та встановлені межі можливої поведінки вказаного органу в разі надходження до нього заяви юридичної особи про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального - реєстрації платника податку шляхом включення його до реєстру платників або надіслання йому повідомлення про необхідність подання нової заяви у встановлених законом випадках.
Таким чином, дії ДФС України щодо не реєстрації юридичної особи в відповідному реєстрі платників, (про які позивачу стало відомо з квитанція №2 від 29.02.2016 року з реєстраційним номером документа: НОМЕР_2, надіслана ПП "Ник-Оил") безпосередньо стосується прав та інтересів (щодо реалізації пального) юридичної особи (ПП "Ник-Оил").
Тому, вимога, щодо визнання протиправними дій ДФС України щодо не реєстрації позивача реєстрі платника акцизного податку з реалізації пального могла виступати окремою позовною вимогою та мала бути оскаржена позивачем, шляхом подання адміністративного позову до суду в передбачений законом спосіб.
Отже, твердження позивача про те, що право на звернення до суду в нього з'явилось лише після того, як відповідачем-2 була проведена камеральна перевірка та винесено за її наслідками податкове повідомлення-рішення №0001034003 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, оскільки до цього часу, відмова ДФС України у прийнятті заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального сама по собі не породжувала для позивача будь-яких правових наслідків суд вважає помилковими.
Стосовно строку оскарження відмови ДФС України в реєстрації ПП "Ник-Оил" як платника акцизного податку з реалізації пального слід вказати на наступне.
З позову вбачається, що Приватне підприємство "Ник-Оил" просить суд зобов'язати відповідача прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану ним 29 лютого 2016 року. При цьому, позивач самостійно зазначив в позові, що про факт відмови відповідача в реєстрації поданої ним заяви, йому відомо з надісланої в його адресу квитанції №2 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_2) від 29 лютого 2016 року. З цього слідує, що про порушення прав позивачу було відомо, з 29 лютого 2016 року, а з позовом він звернувся до суду 23 лютого 2018 р., тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України шестимісячного строку.
Щодо твердження позивача про те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів та наведеної ним практики суду Касаційної інстанції суд зазначає про необґрунтованість вказаного строку, оскільки строк у 1095 днів є спеціальним строком для оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
Дії ДФС України щодо не реєстрації ПП "Ник-Оил" в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального не є податковим повідомленням-рішенням та не відноситься до категорії іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, тому й строк у 1 095 днів до нього не застосовується. Правильним є застосування загального строку позовної давності, передбаченого ст. 122 КАС України.
Отже перебіг шестимісячний строку на оскарження зазначених дій ДФС України, розпочався з 29.02.2016 року та закінчився 29.08.2016 року. Натомість позов подано позивачем до суду 23 лютого 2018 року, з пропуском передбаченого законом строку звернення до суду майже на 1,5 року.
Суд зазначає, що КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналіз вимог чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що право позивача не повинно бути пасивним, крім випадку, коли останній позбавлений можливості з'ясувати обставини та підстави виникнення спору відразу після того, як дізнався про наявність такого спору. Проте, в судовому засіданні доказів оскарження бездіяльності відповідача позивачем не надано, як не надано доказів того , що позивач не міг дізнатися про існування свого порушеного права.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено доводів, які б свідчили про існування поважних обставин пропуску строку звернення до суду з позовом, а, отже, не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Частиною 1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 ч.4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо зобов'язання ДФС України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року ПП "Ник-Оил" в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України .
Керуючись ст. 123,169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства "Ник-Оил" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов'язання ДФС України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року ПП "Ник-Оил" повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
.
Суддя Ковбій О.В.