Справа № 175/890/18
Провадження № 1-кс/175/285/18
Іменем України
16 березня 2018 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області ОСОБА_1 у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився в смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, з повною середньою освітою, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , одруженому, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_6 , 2013 р.н., не депутата, не інваліда, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12017040440001218 від 05.08.2017 відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.
Підозрюваний до зали суду прибув самостійно.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 16 березня 2018 року є підпис підозрюваного про вручення зазначених документів.
Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що 04 серпня 2017 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував в приміщенні магазину «Продукти «Престиж», який розташований по вул. Успенській, 20-а в с. Горянівське Дніпровського району Дніпропетровської області, де також перебували продавці вказаного магазину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У зазначений час та у зазначеному місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , діючи умисно, відкрито, у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, використовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, який мав при собі, а саме, металевий прут, нецензурно висловлюючись на адресу продавця вказаного магазину ОСОБА_7 , підійшов до останньої та завдав потерпілій зазначеним прутом один удар по руці та один удар в область попереку, після чого вигнав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приміщення вказаного магазину. Внаслідок ударів, завданих ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 було заподіяно, згідно висновку судово-медичної експертизи №2601е від 05.08.2017 року, тілесні ушкодження у вигляді: синця в поперековій області праворуч та синця на задній поверхні правого передпліччя в середній третині з переходом на внутрішню та зовнішню поверхню, які за свої характером (як кожне окремо, так і в сукупності) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Після того, як ОСОБА_4 вигнав потерпілу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приміщення магазину, останній, діючи умисно, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, зачинив вхідні двері магазину, перешкоджаючи входу працівників магазину до приміщення. Зазначені хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені лише прибувшими на місце кримінального правопорушення працівниками охоронного підприємства «Гуард».
Причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину ґрунтується на наступних доказах: свідченнях потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколі огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи №2601е від 05.08.2017 року, тілесні ушкодження у вигляді: синця в поперековій області праворуч та синця на задній поверхні правого передпліччя в середній третині з переходом на внутрішню та зовнішню поверхню, які за свої характером (як кожне окремо, так і в сукупності) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, протоколі пред'явлення предметів для впізнання від 11.09.2017 року.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що ОСОБА_4 спробує переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується рапортами працівників Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про неможливість встановити місцезнаходження останнього. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може вчини інші кримінальні правопорушення, про що свідчать витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до яких Дніпропетровським РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області зареєстровані кримінальні правопорушення №12018040440000190 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та №12018040440000197 за ч.1 ст.309 КК України та №12018040440000191 за ч.1 ст.263 КК України, до яких може бути причетний ОСОБА_4 . Запобігти настанню зазначених ризиків, на переконання сторони обвинувачення, не можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.177 КПК України. При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить суд також врахувати тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.296 КК України.
Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, має постійне місце реєстрації та проживання.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання вважає, що слідчим не наведено ризиків для застосування найжорсткого запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у вигляді з домашнього арешту.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
15.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованої підозри та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 року у справі Кемпбелл та Хартлі про Сполученого Королівства», «Нечипорук , Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При обранні запобіжного заходу суд враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, ОСОБА_4 раніше не судимий, є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні малолітню дитину.
Також суд враховує, що за змістом п.3 ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, тяжкість правопорушення не може бути достатньою підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У даному випадку слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м?який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні малолітню дитину, тобто наявні сталі соціальні зв'язки, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по відношенню до підозрюваного ОСОБА_4 є занадто суворим, у зв'язку з чим, керуючись ч.4 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 днів до 14 травня 2018 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
не залишати в період часу з 20-00 годин до 07-00 годин місце постійного проживання, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Продовження зазначеного строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1