15 березня 2018 року
місто Дніпро
єдиний унікальний номер судової справи 201/5949/17
номер провадження 2-п/201/15/2018
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,
секретаря судового засідання - Пісчанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 серпня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 17 серпня 2017 року було ухвалене вищезазначене заочне рішення, яким позов задоволено частково.
До суду 16 лютого 2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 серпня 2017 року у вказаній цивільній справі з посиланням на поважність причини неявки у судові засідання, а також зазначила, що при ухваленні рішення судом не були враховані інші обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому ст. 286 ЦПК України визначено, що прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Статтею 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Розгляд заяви відбувався за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати, що судом були порушені вимоги ст. 169 ЦПК України (у редакції від 03 серпня 2017 року), оскільки у справі були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про день та час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 39, 45). Також приймається до уваги те, що наведені відповідачем на цей час обставини не спростовують висновків суду та можуть бути підставою для апеляційного оскарження оспорюваного рішення, але відповідно до процесуального закону не зумовлюють необхідності його скасування.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне заяву залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 286 - 288 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 серпня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у справі не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М.П. Ходаківський