Справа №162/819/17
Номер провадження 2/162/7/2018
06 березня 2018 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Гладіч Н.І.,
за участю секретаря Пилипчук Р.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на своє утримання до досягнення дитиною трьох років, -
ОСОБА_1 08 вересня 2017 року звернулася в Любешівський районний суд з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій зазначає, що 29 квітня 2014 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Пнівненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області за актовим записом №3. Від даного шлюбу в них 01 серпня 2015 року народився син ОСОБА_4.Зазначила, що шлюбні відносини з відповідачем належним чином не склалися, рішенням Любешівського районного суду від 24 жовтня 2016 року їх шлюб було розірвано. Відповідно до рішення Любешівського районного суду відповідач сплачує аліменти в її користь на утримання сина в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.
Вказала, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що унеможливлює отримання нею самостійного заробітку, отримує лише державну допомогу в розмірі 1283 грн..
Також зазначила, що відповідач періодично працює будівельником на сезонних роботах, де заробляє значні кошти, має нерегулярний дохід, тому просить стягнути з нього аліменти на її користь в розмірі 800 грн. щомісячно на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьохрічного віку.
В суді позивачка позовні вимоги із зазначених підстав підтримала повністю, просить їх задовольнити. Вказала, що на даний час проживає з сином ОСОБА_4 в будинку своїх батьків, відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина в мінімальному розмірі. Оскільки коштів на прожиття не вистачає, з 02 лютого 2018 року влаштувалася на роботу майстром виробничого навчання в Любешівський технічний коледж Луцького НТУ.
Відповідач позов не визнав, пояснивши суду, що вчасно сплачує аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_4. Вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки не може погодитися з посиланням позивача про те, що вона проживає лише на кошти державної допомоги, так як вона дозволяє собі відпочинок в Карпатах, а також в різних ресторанах. Доповнив, що вдруге одружився, на даний час дружина вагітна. Також не заперечив, що має посвідчення водія, періодично виїжджає на заробітки, інших дітей, крім сина, на утриманні немає, проживають разом дружиною в будинку бабусі, де утримують господарство та мають земельну ділянку до 2 га.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних обставин.
В суді встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 29 квітня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Любешівського районного суду від 24.10.2016 року було розірвано. Від даного шлюбу в них 01.08.2015 року народився син ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕГ № 169861 від 25.12.2012 року.
Згідно довідки Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району № 996 від 01.09. 2017 року ОСОБА_1 проживає з сином ОСОБА_4 у будинку своїх батьків по вул. Садова, 9 в с. Любешівська Воля Любешівського району.
Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 84 цього ж Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.
Також судом встановлено, що відповідач має задовільний стан здоров»я та є працездатною особою, періодично виїжджає на заробітки, на утримання сина сплачує аліменти в мінімальному розмірі, інших утриманців, крім сина, немає, проживає в будинку бабусі, де веде господарство, має коня, корову, земельну ділянку до 2 га, тобто відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачу, оскільки він має можливість отримувати дохід.
З урахуванням тих обставин, що відповідач не має постійного місця роботи, має нерегулярний мінливий дохід, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання дружини в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує необхідність справедливої рівності доходів на утримання кожного із сторін, крім доходів на утримання дитини та приходить до висновку, що справедливим буде розмір аліментів на утримання дружини в сумі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років.
Згідно зі статтею 141 ЦПК судові витрати у формі судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 77, 84 СК УКраїни, ст.ст. 5, 12, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на своє утримання до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в твердій грошовій сумі 500 (п"ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду з 08.09.2017 року і до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: