Вирок від 16.03.2018 по справі 149/3300/17

Справа № 149/3300/17

Провадження №1-кп/149/43/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2018 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Хмільнику кримінальне провадження № 12017020330000602, внесене до ЄРДР 17.11.2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Митник Хмільницького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, одруженого, раніше судимого 27.04.2015 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, звільнений від відбування покарання у зв"язку з заніченням іспитового строку 28.10.2016 року, -

по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 будучи раніше судимим 27.04.2015 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний, корисливий злочин.

14.11.2017 року близько 15:00 години ОСОБА_5 , перебуваючи у господарському приміщенні, що розташоване на березі ставку с. Філіополь Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом для власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, таємно, умисно, шляхом вільного доступу, викрав рибацьку одностінну капронову сітку довжиною 74 метри, вартістю, відповідно до довідки вартості 1000 гривень.

У подальшому, з викраденим майном із місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме реалізував викрадену сітку шляхом обміну на алкогольні напої у ОСОБА_6 , чим заподіяв ОСОБА_4 матеріального збитку на вищевказану суму.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30.11.2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Потерпілий ОСОБА_4 цивільний позов не заявляв, так як заподіяна шкода відшкодована у повному обсязі, претензій як матеріального так і морального характеру він не має, з обвинуваченим ОСОБА_5 примирився. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили суд затвердити угоду про примирення, вказавши на добровільність її укладення.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням - злочином середньої тяжкості.

При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому ОСОБА_7 зрозуміло, що для нього наслідком затвердження угоди про примирення є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Потерпілому ОСОБА_4 зрозуміло, що для нього наслідком затвердження угоди про примирення є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами угоди міри покарання.

При призначенні обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. Суд приймає до уваги наявність обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена, а обвинуваченому ОСОБА_5 належить призначити узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.

При призначенні покарання суд виходить з того, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 65, 66, 185 КК України, ст.ст. 373, 374, 468,469,475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 30.11.2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.

Речові докази у кримінальному провадженні - рибацьку одностінну капронову сітку, яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , залишити потерпілому ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
72759908
Наступний документ
72759910
Інформація про рішення:
№ рішення: 72759909
№ справи: 149/3300/17
Дата рішення: 16.03.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка