Справа № 161/3326/18
Провадження № 1-кс/161/1937/18
м. Луцьк 16 березня 2018 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СГ СУ ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017030000000288 від 15 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, про арешт майна, -
Слідчий СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про арешт майна, мотивуючи його тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області знаходяться матеріали досудового розслідування №12017030000000288 від 15.09.2017 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
24.02.2018 в ході проведення санкціонованого обшуку у житловій квартирі, яку орендує ОСОБА_6 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено чотири медичні шприци наповнені рідиною чорного кольору, ззовні схожою на наркотичний засіб, згорток фольги із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину амфетамін, а також електронні міні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору.
З врахуванням зазначених обставин, слідчий, посилаючись на ст. ст. 40, 100, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий просив суд:
Накласти арешт на вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку 24.02.2018 у житловій квартирі, яку орендує ОСОБА_6 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , електронні міні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, для збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12017030000000288 від 15.09.2017, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.2 ст. 172 КПК України розглянути дане клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, хоча належними чином був повідомленими про час та дату судового засідання. До суду подав заяву, в якій клопотання підтримав із підстав зазначених у ньому та просив суд його задоволити, а судове засідання проводити у його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду не прибули, суд розглянув клопотання без застосування технічних засобів фіксації судового розгляду.
Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2017 року, 15 грудня 2017 року, 15 лютого 2018 року за №12017030000000288 слідчим внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України (а.с.3-5).
Відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року встановлено, що надано дозвіл дозвіл слідчому СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , групі слідчих СУ ГУНП у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12017030000000288, на проведення обшуку у квартирі за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 ,який був проведений 24 лютого 2018 року на підставі ч.3 ст.233 КПК України, з метою законного вилучення та приєднання до кримінального провадження в якості речових доказів електронних ваг із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину амфетамін, згортка фольги із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину амфетамін, 4 медичних шприців із вмістом рідини чорного кольору, пластикової пляшки із залишками рідини на поверхні (масел від куріння).
Відповідно до протоколу обшуку від 24 лютого 2018 року встановлено, в ході проведення санкціонованого обшуку у житловій квартирі, яку орендує ОСОБА_6 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено чотири медичні шприци наповнені рідиною чорного кольору, ззовні схожою на наркотичний засіб, згорток фольги із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину амфетамін, а також електронні міні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору (а.с.10-11).
25 лютого 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України (а.с.12-13).
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 вказаної статті тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що слідчим доведено необхідність у накладанні арешту на вилучені речі з метою збереження речового доказу,а тому клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.98,167,170,172,173,372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СГ СУ ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017030000000288 від 15 вересня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку 24.02.2018 у житловій квартирі, яку орендує ОСОБА_6 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , електронні міні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, для збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12017030000000288 від 15.09.2017, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1