Справа № 161/3707/18
Провадження № 1-кс/161/2087/18
м. Луцьк 14 березня 2018 року Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , представника володільця майна-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене у ході обшуку 02.03.2018 року за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 7+ IMEI НОМЕР_1 із встановленою сім-карткою НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 2080 Євро (500 євро № 45046564455; 500 євро № U09005161757, 500 євро № X04583998397, 200 євро № X03247897799, 100 євро № S22247179729, 100 євро № S08467631323, 100 євро № X16976710919, 50 євро № SD8063645438, 20 євро № SF2140578342; 10 євро № X73972804565); грошові кошти у сумі 155 доларів США (100 доларів США № HB 45139072R, 50 доларів США № ОО17045696А, 5 доларів США № IF95381456C); ключі до транспортного засобу «Ауді»; ключі до транспортного засобу «БМВ»; ключі до транспортного засобу «Фольксваген»; мобільний телефон Нокія; паркувальний квиток EPD88379; поліс страхування на авто Опель Вектра DHP866.
Клопотання мотивує тим, що прокуратурою Волинської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018030000000002 від 03.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.2, 358 ч.1 КК України в ході якого встановлено, що службові особи МП "Ягодин" Волинської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем одержують неправомірну вигоду в розмірі від 500 до 3000 доларів США за безперешкодне ввезення на митну територію України, у порушення Митного кодексу України, транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення знятих з попередніх місць реєстрації без застосування заходів гарантування або без відповідних дозвільних документів.
Враховуючи те, що вище вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і відповідає критеріям ч.2 ст. 167 КПК України, тому прокурор звернувся із даним клопотанням.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає до задоволення.
Частина 2 ст.131 КПК України передбачає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.31, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, воно не містить жодних доказів, які б підтверджують необхідність накладення арешту на вище вказане майно, як того вимагає ст.171 КПК України, також не вбачається доказів того, що незастосування арешту призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, тобто клопотанням не доведено розумності та співмірності обмеження права користування.
Враховуючи також те, що прокурором не надано доказів того, що незастосування заборон на використання та розпорядження таким майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, також не надано доказів того, що накладення арешту не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, крім того станом на час розгляду, так як і на момент подання клопотання до слідчого судді, встановленому власнику майна, а саме ОСОБА_4 не повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №42018030000000002, тобто власник майна не входить до суб'єкту визначеного ст.170 КПК України, тому в задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1