печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12629/18-к
12 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про продовження строку дії покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000160 ОСОБА_3 обов'язків,-
12.03.2018 Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000160 ОСОБА_3 обов'язків, посилаючись на те, що внаслідок виняткової складності провадження закінчити його розслідування в строк до закінчення дії попередньої ухвали неможливо, оскільки у кримінальному провадженні підлягає дослідженню велика кількість фактичних обставин, що вимагає проведення значного обсягу процесуальних дій для забезпечення всебічного встановлення обставин вчинення злочину, завершення проведення призначених експертиз, та ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, складення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, виконання інших необхідних процесуальних дій. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід не зменшилися та продовжують існувати.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо обґрунтованості підозри, проте не заперечував, щодо покладення на нього обов'язків.
Заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що У ході досудового розслідування, 17 січня 2018 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, а саме: у притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, зі штучним створенням доказів та фальсифікацією, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Письмове повідомлення про підозру в день його складення ОСОБА_3 вручене не було у зв'язку із неможливістю такого вручення, оскільки місцезнаходження останнього невідоме, а тому 17 січня 2018 року вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень - шляхом надіслання його поштою.
17 січня 2018 року підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в розшук.
Ухвалою слідчого судді від 25.01.2018 клопотання органу досудового розслідування задоволено та надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В подальшому, 28.02.2018 на підставі ухвали слідчого судді від 25.01.2018, ОСОБА_3 затримано за місцем його мешкання.
01.03.2018 ухвалою слідчого судді до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08:00 год. 14.03.2018 та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 35240 грн, для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
02.03.2018 заставодавцем ОСОБА_5 внесено заставу за ОСОБА_3 та як наслідок 03.03.2018 останнього звільнено з-під варти.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, а відтак не приймає доводів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків повинно окрім іншого містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, аналіз чого наведений слідчим суддею вище, а по-друге, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Аналізуючи доводи сторони обвинувачення щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, слідчим суддею встановлено, що
скерувати обвинувальний акт до суду під час дії строку обов'язків, покладених слідчим суддею на ОСОБА_3 не видалося за можливе з об'єктивних причин через виняткову складність провадження, оскільки у кримінальному провадженні підлягає дослідженню велика кількість фактичних обставин, що вимагає проведення значного обсягу процесуальних дій для забезпечення всебічного встановлення обставин вчинення злочину, завершення проведення призначених експертиз, та ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, складення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, виконання інших необхідних процесуальних дій.
Здійснити раніше зазначені процесуальні дії або завершити їх до цього часу стороні обвинувачення не видалось можливим з об'єктивних причин, оскільки органом досудового розслідування вказані дії виконуються послідовно за результатами проведення необхідного комплексу слідчих та розшукових дій, та після встановлення слідством нових даних щодо вчинених кримінальних правопорушень або висновків експертних досліджень, а також через великий обсяг необхідних процесуальних дій.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, слідчий суддя вважає що мотивування необхідності такого продовження достатньо виважено викладено у клопотання та обґрунтовано прокурором у судовому засіданні , що свідчить про наміри органу досудового розслідування забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження, а відтак на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строку виконання покладених обов'язків на підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
При аналізі заявлених ризиків слідчим суддею встановлено актуальність заявлених ризиків стороною обвинувачення, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи для цього майновий стан та колишні службові зв'язки. Вказані ризики на даний час не зменшилися та виправдовують продовження покладених на нього обов'язків.
За встановлених обставин вбачається, що матеріалами клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри та те, що ризики, які встановлені попередніми судовими рішеннями при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а також тяжкість вчиненого злочину, загрозу призначення суворого покарання за нього, дані, які характеризують особу підозрюваного, характер вчинених злочинних дій, у яких він підозрюється, також позицію підозрюваного, який не заперечував щодо продовження дії покладених обов'язків, а також, те, що у кримінальному провадженні необхідно здійснити ряд процесуальних та слідчих дій, тобто вказане свідчить про наміри органу досудового розслідування забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193,194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000160, тобто до 06.04.2018 включно, а саме:
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;
- утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, судом;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку і підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1