печерський районний суд міста києва
Справа № 757/73949/17-к
15.03.2018 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100060005906, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2017 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2017 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено для відбування покарання, призначеного судом, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
20.11.2017 приблизно об 11 год. 09 хв. ОСОБА_6 прийшла до спеціалізованої школи № 88 м. Києва, що знаходиться за адресою м. Київ вул. Катерини Білокур, 3. Під виглядом відвідувача директора школи, пройшовши через приймальню, зайшла в кабінет директора ОСОБА_7 , де побачила на столі мобільний телефон марки «Asus Zenfone 3», чорного кольору, імеі 352 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 5974 грн. Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, вважаючи, що її дії залишаться непомітними для працівників школи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене з власних корисливих мотивів, перебуваючи у скрутному становищі, взяла вказаний мобільний телефон, що належить ОСОБА_7 , поклала його до кишені та вийшла із кабінету, направившись до виходу із школи. Залишивши територію школи, ОСОБА_6 разом зі своє знайомою, яка не усвідомлювала факту крадіжки мобільного телефону та не була обізнана в злочинному умислі ОСОБА_8 , направилися до ломбарду «Найкращий», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 5/7, де ОСОБА_6 отримала грошові кошти під заклад мобільного телефону «Asus Zenfone 3», чорного кольору, імеі 352 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , у сумі 1500 грн., заподіявши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 у сумі 5974 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину визнала повністю та підтвердила, що вчинила його за викладених в обвинувальному акті обставин. Так, вказала, що 20.11.2017 прийшла до приміщення школи, розташованої за адресою м. Київ, вул. Катерини Білокур, 3, оскілки на прохання своєї знайомої мала поговорити із директором школи щодо переведення дитини. Директора в кабінеті не було, а на столі в кабінеті вона побачила мобільний телефон, та, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, вирішила скористатись можливістю, взяла телефон зі столу та із ним залишила приміщення школи. В подальшому під документи своєї знайомої, оскільки власних не мала, здала мобільний телефон в ломбард, за що отримала грошові кошти. Не оспорювала виду та вартості викраденого нею майна, кваліфікації діяння. Зазначила, що щиро кається у скоєному та в подальшому не допустить протиправної поведінки, просила суворо її не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, звернулась на адресу суду із заявою, в якій просила кримінальне провадження розглянути у її відсутність, покарання обвинуваченій призначити на розсуд суду. Одночасно повідомила про відсутність цивільного позову.
Враховуючи вимоги ст. 325 КПК України, думку учасників провадження, які вважали можливим проведення судового розгляду у відсутність потерпілої, з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченою та відсутності в провадженні цивільного позову, суд визнав можливим з'ясувати всі обставини під час судового розгляду у відсутність потерпілої, а тому можливим розгляд справи без її участі.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник вважали недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого обвинуваченою діяння. Обвинувачена розуміє, що в такому випадку буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За згодою осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченої.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченої як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, та за встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину (який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості), конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченою вини, щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, має середню спеціальну освіту, не працює, не одружена, не перебуває на обліку лікарів нарколога, психіатра.
З урахуванням наведеного, також того, що ОСОБА_5 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за умисні злочини проти власності, що свідчить про стійкість та тривалість протиправної поведінки обвинуваченої не дивлячись на її молодий вік, суд вважає що для виправлення обвинуваченої, запобігання нових злочинів мінімально необхідним та достатнім буде покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Крім того, оскільки вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2017 ОСОБА_5 була засуджена за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки, та ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2017 звільнення від відбування покарання з випробуванням було скасовано, а ОСОБА_5 направлено для відбування покарання у виді 3 років обмеження волі, покарання обвинуваченій слід призначити із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України - за сукупністю вироків.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків із застосуванням принципу часткового складання покарань (невідбутої частини), призначених за даним вироком та вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2017 - у вигляді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
В строк відбування ОСОБА_5 покарання врахувати строк її досудового тримання під вартою з 05.12.2017 за правилами ст. 72 КК України, відповідно до яких 1 дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні обмеження волі.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов потерпілою не заявлено, процесуальні витрати відсутні, підстав для зміни застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд ,-
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом частково складання покарань (невідбутої частини), призначених за даним вироком та вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2017, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання рахувати з дати фактичного затримання 05.12.2017, зарахувавши до строку відбування покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні обмеження волі.
Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком суду законно сили залишити без змін - тримання під вартою.
Речові докази:
мобільний телефон марки «Asus Zenfone 3», чорного кольору, імеі 352 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сім-карта - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_7 ;
копію договору про заклад майна до ломбарду - зберігати в матеріалах провадження.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1