Справа № 366/3010/17 Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.
Провадження № 33/780/142/18 Доповідач у 2 інстанції Гриненко О. І.
Категорія 147 14.03.2018
Іменем України
14 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Гриненко О.І., розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника Микитюка В.В., подану ОСОБА_2 апеляційну скаргу на постанову Іванківського районно суду Київської області від 13 грудня 2017 року, прийняту відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Як зазначено у постанові суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 009222 від 17 вересня 2017 року, 17 вересня 2017 року о 05 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Розважівській в смт. Іванків, Київської області, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу в присутності двох понятих. Зазначеними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову Іванківського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також самої події правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом. Зокрема, апелянт зазначає, що суддею місцевого суду порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме бути присутнім при розгляді справи, давати пояснення, заявляти клопотання.
Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що 17 вересня 2017 року він дійсно перебував в смт. Іванків, Київської області, в час, вказаний в оскаржуваній постанові, в стані алкогольного сп'яніння, однак транспортним засобом не керував, а лише знаходився в ньому. На думку ОСОБА_2, суд першої інстанції притягнув його до адміністративної відповідальності без наявності доказів його вини в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Також, як зазначає апелянт, підтвердженням того, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння свідчить також той факт, що працівники поліції від керування автомобілем його не відстороняли. Крім того, як зазначає ОСОБА_2 суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання його захисника про допит свідків, які мали підтвердити відсутність у його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який разом зі своїм захисником підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Однак, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, зазначених вимог закону в повній мірі не дотримався, що призвело до прийняття сумнівного рішення, з точки зору його законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно із ст.283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи. Як видно з оскаржуваної постанови, суд першої інстанціїї в порушення вимог ст.283 КУпАП, виклав лише обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 009222. Обставини ж адміністративного правопорушення, які суд установив під час розгляду справи, в постанові щодо ОСОБА_2 відсутні.
Таким чином, постанова Іванківського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не може вважатися законною та підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови.
Під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2, 17 вересня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, керував автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Розважівській в смт. Іванків, Київської області, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_2 підтверджується фактичними даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 009222 від 17 вересня 2017 року, складеним відносно ОСОБА_2 (а.с. 2), а також фактичними даними, встановленими за результатами огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, згідно із якими ступінь сп'яніння становить 1,23 проміле (а.с.4), про що був складений відповідний акт (а.с.5).
Твердження апелянта про те, що він 17 вересня 2017 року не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння повністю спростовується дослідженими під час судового розгляду справи та наведеними в оскаржуваній постанові доказами. Крім того, згідно із поясненнями працівника поліції, який безпосередньо зупиняв автомобіль під керуванням ОСОБА_2 по вул.Розважівській в м.Іванків, Київської області, проводив його огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу та складав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, за кермом автомобіля знаходився саме ОСОБА_2 (а.с.71-74). Більш того, сам ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду справи не зміг назвати особу, яка нібито знаходилася за кермом його автомобіля, а лише вказав, що це була особа жіночої статі, даних якої він не знає.
Посилання апелянта як на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на ту обставину, що він не був відсторонений, на підставі ст.266 КУпАП, від керування транспортним засобом, не відповідає фактичним обставинам справи.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №009222 від 17 вересня 2017 року, у ОСОБА_2 після встановлення факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння було вилучено посвідчення водія серії КІА № 067078 від 07 травня 1995 року, при цьому, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_2, працівниками поліції було повністю виконано вимоги ст.266 КУпАП щодо його відсторонення від керування транспортним засобом.
Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги щодо порушення суддею місцевого суду права ОСОБА_2 на особисту участь у розгляді судом справи про адміністративне правопорушення, так як з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 неодноразово належним чином повідомлявся судом про день і час розгляду справи відносно нього, однак в судове засідання не з'являвся, надаючи відповідні документи про своє лікування, які, як було встановлено судом, містили неправдиву інформацію. Розгляд справи відбувся 13 грудня 2017 року, про що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, а його інтереси під час судового розгляду захищав адвокат Микитюк В.В. Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, права ОСОБА_2, передбачені ст.268 КУпАП, місцевим судом порушені не були. Більше того, ОСОБА_2 в повній мірі зміг реалізувати свої процесуальні права і під час апеляційного перегляду справи.
Таким чином, під час апеляційного розгляду повністю доведена винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також встановлена неспроможність доводів поданої ним апеляційної скарги.
Разом з тим, згідно із ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення, відповідно до цього Кодексу чи інших законів, підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене ОСОБА_2 17 вересня 2017 року, а тому адміністративне стягнення до нього не може бути застосоване у зв'язку із закінченням строку його накладення, у зв?язку з чим провадження в справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову судді Іванківського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року, прийняту відносно ОСОБА_2, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко