Справа № 289/2369/17
Номер провадження 2/289/254/18
15.03.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27.12.2017 позивач звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що із 14.07.1990 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем.
Позивач зазначив, що вони з відповідачем не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети. Позивач проживає окремо, сім'я існує формально, що і змусило звернутися позивача до суду. Збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін та унеможливлює примирення між сторонами.
Сторони у підготовче засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд ухвалює рішення в підготовчому засіданні, враховуючи вимоги ст. 206 ЦПК України.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам розяснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Кузьменко) ОСОБА_3 з 14.07.1990 перебувають у шлюбі.
Сторони мають від шлюбу спільних повнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як зазначає позивач у позовній заяві, вони з відповідачем не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети. Позивач проживає окремо, сім'я існує формально, що і змусило звернутися позивача до суду. Збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін та унеможливлює примирення між ними.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Враховуючи викладене та на підставі ст.ст. 24, 112, 113, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 289, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Кузьменко) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 14.07.1990 року Вепринською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, актовий запис № 7 - розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя /підпис/ ОСОБА_6
Згідно з оригіналом
Суддя Н. С. Сіренко
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)