Справа № 282/1506/17
Провадження № 2/282/98/18
14 березня 2018 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Вальчук В. В.
при секретарі судового засідання: Грушак І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ПриватБанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач зазначає, що 25 червня 2014 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № б/н про надання кредиту в сумі 300,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобов'язання виконав перед відповідачкою повністю надавши кредит у розмірі, який визначено договором.
В свою чергу ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору не виконує свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, що у свою чергу призвело до порушення нею прав та інтересів банку виходячи з наступного.
Загальний розмір боргу за Кредитним договором станом на 21 листопада 2017 року становить 15330,27 грн.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
В судове засідання на розгляд справи представник позивача не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти розгляду справи у порядку заочного провадження.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, оголошенням опублікованим на WEB-сайті Любарського районного суду, однак від неї не надійшло повідомлення про причину неявки, відзив на позов не подала, а тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України приходить до висновку, що справу слід розглядати в порядку заочного провадження.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Із договору № б/н від 25 червня 2014 року вбачається, що Кредитор - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав Позичальнику - ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредиту на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
При укладенні Кредитного договору відповідачка була повідомлена про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Кредитного договору, відповідачка зобов'язувалася повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки, комісії, а у разі порушення нею своїх договірних зобов'язань - додаткові проценти та штраф. Остання власним підписом підтвердила, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг складає укладений між нею та Банком договір.
Відповідачка погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, частково здійснювала погашення кредиту.
Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідачка своїх договірних зобов'язань належним чином не виконувала, у звя'зку з чим за даними обліку позивача станом на 21.11.2017 року у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 15330,27 грн., яка складається з наступного: 2158,65 грн. - тіло кредиту; 4721,42 грн. - відсотки за користування кредитом; 7244,00 грн. - заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 706,20 грн. - штраф (процентна складова).
Дані обставини підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами (а.с.8-26).
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктом 1.1.5.21 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення ( а.с.17).
У той самий час, згідно з пунктами п. 2.1.1.12.6.1, п. 2.1.1.12.7.4 та п. 2.1.1.12.8.1 Умови і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, передбачена сплата штрафу (пені) як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування (а.с.23).
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по пені в розмірі 7244,00 грн., необхідно відмовити.
В іншій частині позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується Кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання Кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання перед відповідачкою виконав в повному обсязі, надавши кредит, а остання, в свою чергу, не повернула своєчасно кредитні кошти, не сплатила відсотки за їх використання та інші платежі і станом на день звернення банку до суду з позовом, існує заборгованість за Кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачкою своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, процентами за користування кредитом, а також штрафами є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на його користь витрати пов'язані із сплатою судового збору в сумі 1600,00 грн.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 263 - 265, 274 - 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 536, 541, 543, 553, 1049, 1054 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки с.Громада вул.Перемоги,7 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору №б/н від 25.06.2014 року на загальну суму 8086 (вісім тисяч вісімдесят шість) грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки с.Громада вул.Перемоги,7 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судом рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: ОСОБА_3