Справа №295/2433/18
1-кс/295/1045/18
13.03.2018 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3
за участю слідчого - ОСОБА_4 ,
представників власника майна - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, внесене в кримінальному провадженні № 42018061020000028 від 27.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
Беручи до уваги, що складання повного тексту ухвали потребує значного часу, відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя оголошує її резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Накласти арешт на 33 колоди деревини породи "дуб", які вилучено 16.08.2017 року між с.Покостівка Житомирського району та с. Вила Романівського району Житомирської області, які є речовим доказом у кримінальному провадженні, тимчасово позбавити власника майна та інших осіб можливості відчудження, розпорядження та використання вказаного майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідування злочинів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Так, вилучені в ході проведення огляду місця події -------25.02.2017 р. свіжозрізані колоди (кругляк) дерев породи «Дуб» у кількості -------, постановою старшого слідчого ------ від -----26.02.2017 р. були визнані речовими доказами .
За таких обставин слідчий суддя важає обгрунтованими доводи прокурора про наявність у провадженні достатніх підстав для розумних підозр вважати, що вище наведене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення та несе відповідні відомості, які можуть бути використані в якості доказу фактів чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Крім того, на переконання слідчого судді є наявні ризики і того, що вищевказане майно, яке необхідно арештувати, може бути прихованим, зіпсованим або знищеним, що є ризиком, передбаченим у завданні арешту майна, передбаченого п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
При цьому, в судовому засіданні будь-яких доводів спростовуючих зазначене прокурором не наведено, за відсутності і будь-яких клопотань про приєднання до матеріалів провадження доказів на спростування обґрунтованості клопотання.