Копія
154/407/18
2/154/279/18
14 березня 2018 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся в суд із позовною заявою до Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 січня 1999 р. померла його баба ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку, площею 2,25 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області.
Згідно заповіту він є спадкоємцем даного майна. Із-за відсутності правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом через органи нотаріату.
Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 2,25 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 яка померла 26.01.1999 р.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, тому згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам закону, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Згідно з свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №151069, актовий запис № 01, ОСОБА_2 померла 29.01.1999 р.
З дослідженого судом заповіту від 26.01.1999 року, посвідченого секретарем Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла усе належне їй майно своєму онукові ОСОБА_1 Даний заповіт не скасовувався та не змінювався, тобто є чинний.
Довідкою міськрайонного управління у Володимир-Волинському районі та м. Володимирі-Волинському Головного управління держгеокадастру у Волинській області від 27.12.2017 року та копією державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №111605 встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,25 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області.
Враховуючи те, що спадщина відкрилась 26.01.1999 р., оскільки саме в цей день померла ОСОБА_2 та була прийнята позивачем до 01.01.2004 р., тому дані відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом УРСР 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини.
Згідно з ст. 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
З дослідженої судом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.12.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Одним із способів захисту цивільних прав ст. 6 ЦК УРСР визначає визнання права.
Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом земельної ділянки площею 2,25 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, спадщину фактично прийняв, однак із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на дане майно не може оформити спадкові права, тому право власності позивача підлягає захисту шляхом його визнання за ним.
Оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, законними, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України, ст. 6, 529, 548, 549 ЦК УРСР, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.), суд, -
позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності на земельну ділянку, площею 2,25 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області (колишня територія Ласківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 26.01.1999 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя А.А. Каліщук