Справа № 22-ц/793/306/18Головуючий по 1 інстанції Шипович В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
Категорія: 30
14 березня 2018 року м.Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Пономаренка В.В.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5, представник позивача ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_7, представник відповідача адвокат ОСОБА_8,
особа, що подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року, у складі судді Шиповича В.В., у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7. третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, -
:
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №12016251010007903. Вироком суду від 16 травня 2017 року ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, оскільки 02 жовтня 2016 року близько 15:20 годин керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом біля будинку №70 по вул. Сергія Амброса у м. Черкаси, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, коли той переходив проїжджу частину вулиці Сергія Амброса. Внаслідок цього наїзду позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. В зв'язку з заподіяними тілесними ушкодженнями проходив лікування в травматологічному відділенні третьої Черкаської міської лікарні з 02 жовтня 2016 року по 21 жовтня 2016 року, де йому була проведена операція. Сума витрат на лікування становить 11 345,23 гривні. Крім того відповідач своїми діями завдав йому моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, переживаннях, порушенні звичайного ритму життя, що змусило позивача докладати додаткових зусиль для організації та забезпечення нормального способу життя. Завдану моральну шкоду оцінив у 50000 гривень.
Просив стягнути з ОСОБА_7 майнову шкоду у вигляді витрат на лікування в сумі 11345,23 гривні та моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.
Ухвалою суду від 17 листопада 2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТДВ «СТ «Домінанта».
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11229,66 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди, а всього стягнуто 31 229,66 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що рішення суду є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому просив його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_7 9 586,77 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що сума в розмірі 490,35 грн., яка була здійснена на купівлю ліків (анальгін, актовегін, фосфалюгель) не підлягає задоволенню, оскільки ці ліки не призначалися лікарем для лікування ОСОБА_5 Також вказує, що не підлягає до задоволення сума в розмірі 93,55 по двох чеках, на яких відсутні чіткі написи назви ліків. Вказує, що не підлягають до задоволення суми вказані в чеках від 23.10.2016 року, 27.10.2016 року - 31.10.2016 року, 06.11.2016 року, 08.11.2016 року, 15.11.2016 року,10.12.2016 року на загальну суму 1 151 гривня 94 копійки, оскільки не підтверджуються лікарськими призначеннями за період амбулаторного лікування так як в чеках зазначені препарати, які не можуть бути призначені для лікування травми руки, а саме: герпевір, клотримазол, сіль морська, зубна паста.
Щодо визначення розміру моральної шкоди, вказує що він є завищеним оскільки ОСОБА_7 постійного місця роботи не має, а тому немає постійного доходу. Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було взято до уваги норму ст. ст. 9, 24, 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» так як цивільно - правова відповідальність ОСОБА_7 на час вчинення ДТП була застрахована.
08 лютого 2018 року ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказував, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди є абсолютне і не може бути припинене чи обмежене договором. Визначений судом розмір моральної шкоди вважає значним, а доводи апелянта стосовно завищеного розміру моральної шкоди голослівними та безпідставними.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VІІІ "Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає в повній мірі зазначеним вище вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2016 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_2 та рухаючись заднім ходом по вулиці Сергія Амброса у місті Черкаси від вулиці Кобзарська у напрямку вулиці Чехова, порушив вимоги п.п.2.3. б), 10.9 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину вулиці Сергія Амброса позаду транспортного засобу у непризначеному для переходу місці, вчасно не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, продовжив рух та скоїв наїзд на вказаного пішохода. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/2384 від 08 грудня 2016 року, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритого перелому обох кісток правого передпліччя (а.с. 6-9).
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2017 року ОСОБА_7 визнано винним у кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вирок суду від 16 травня 2017 року в частині визнання винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України набрав законної сили.
Відповідно до виписки №16595 наданої КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_5 був госпіталізований з 02 жовтня 2016 року і перебував на стаціонарному лікуванні до 21 жовтня 2016 року з діагнозом: перелом ліктьового відростка з права зі зміщенням, уламковий перелом правої променевої кістки зі зміщенням. 02 жовтня 2016 року проведене оперативне втручання. Після завершення стаціонарного лікування рекомендованого нагляд у травматолога та медикаментозне лікування. Вказано, що травму одержав при ДТП по вул. Орджонікідзе ( а.с. 32).
Відповідно до товарних та фіскальних чеків ОСОБА_5 були витрачені кошти на придбання ліків, медичних препаратів та набору металоконструкцій для остеосинтезу дистальної частини променевої кістки (а.с. 27, 56-61).
Ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров»я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За результатами аналізу зазначених норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди була завдана матеріальна шкода у вигляді витрат на придбання ліків та моральна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_7
Однак при визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому, судом першої інстанції не було враховано, що частина ліків, які були придбані потерпілим не були призначені йому для лікування відповідно до листків призначення, а саме придбання по фіскальних чеках таких лікарських засобів, як герпевір, актовегін, фосфалюгель, анальгін, а також сіль морська (фіскальні чеки № 0000053275 від 10 грудня 2016 року, № 188183 від 12 жовтня 2016 року, № 43 від 15 жовтня 2016 року № 188865 від 14 жовтня 2016 року) на загальну суму 441 гривня 45 копійок.
Оскільки вказані лікарські засоби вартістю 441 гривня 45 копійок не були відповідно до матеріалів справи призначені ОСОБА_5 для лікування, їх вартість не може бути віднесена до шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача. Що стосується інших ліків придбаних за чеками від 23.10.2016 року, 27.10.2016 року - 31.10.2016 року, 06.11.2016 року, 08.11.2016 року, 15.11.2016 року та частково по чеку від 10.12.2016 року (а.с. 60-61) то в цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки лікування за даними чеками проводилось амбулаторно, про що є відмітка лікаря.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 в частині визначення розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, підлягає до часткового задоволення, а розмір матеріальної шкоди має бути зменшений на суму 441 гривня 45 копійок з 11 229,66 грн. до 10 788,21 грн.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги щодо не виключення із розміру стягнутої шкоди вартість придбаної позивачем зубної пасти, оскільки вони є надуманими, так як її вартість при визначенні суми матеріальної шкоди врахована не була.
Стосовно заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, то суд апеляційної інстанції вважає, що суд враховуючи вимоги розумності та справедливості прийшов до обґрунтованого висновку задовольняючи позовні вимоги частково та стягнувши моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди судом першої інстанції було правильно враховано тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, завдання їх в результаті вчиненого злочину, наслідки отриманих травм, тривалість строку лікування, перенесення позивачем операції, що безумовно призвело до значного фізичного болю, страждань та завдало позивачу душевних страждань, вимагало застосування додаткових зусиль для організації свого життя та спілкування із оточуючими.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_7 та його представника про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з»ясування судом обставин справи для визначення розміру моральної шкоди, а саме не врахування судом наявності у нього страхового Поліса, оскільки право звернення за відшкодуванням шкоди належить позивачеві і підстави для відмовити в такому позові в зв»язку з тим, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована - відсутні.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду необхідно змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з 11229,66 грн. до 10 788,21 грн. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - змінити, а саме в частині стягнення суми матеріальної шкоди шляхом зменшення її розміру з 11229,66 грн. до 10 788,21 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Судді Н.І. Гончар
Ю.В. Сіренко
В.В. Пономаренко
Повний текст постанови виготовлений 14 березня 2018 року.