Номер провадження: 22-ц/785/2063/18
Номер справи місцевого суду: 509/902/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Кононенко Н. А.
05.03.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Кононенко Н.А.
суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.
при секретарі: Цихиселі Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року, -
встановила:
17 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Посилаючись те, що вона з відповідачем спільно більше не проживає, сімейні відносини не підтримують. Майнового та спору про виховання дитини між сторонами немає.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб між, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований у Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області № 11 від 01 травня 2004 року - розірвано.
Залишено малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання позивачці ОСОБА_2 за спільним рішенням батьків дитини.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що подружжя разом не проживає з січня 2016 року, фактичні взаємини подружжя свідчать про неможливість збереження сім'ї та подальше спільне життя суперечить інтересам позивачки.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 01.05.2004 року сторонами був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ЖД №115787, виданим відділом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області.
Від шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_2у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД №226079, яка проживає з позивачкою.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що збереження шлюбу неможливе, оскільки фактичні шлюбні відносини між ними припинені, припинене спільне проживання однією сім'єю. Крім того позивач зазначив, що у них різні погляди на життя, тому збереження шлюбу неможливе.
Оскаржуваним рішення позовні вимоги задоволено, з чим колегія суддів повністю погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має в сім'ї рівні права та обов'язки.
За змістом ст. ст. 24 ч. 1, 104 ч. 2, 110 ч. 1, 112 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За правилами ст. ст. 110, 114 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Оскільки, як зазначив позивач, вона не бажає миритися з чоловіком, суд не може примусити її зберегти шлюб.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 374; ст. 375; 381-384; 390 ЦПК України, колегія суддів ,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2018 року.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8