Номер провадження: 11-сс/785/369/18
Номер справи місцевого суду: 520/1934/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.03.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар
судового засідання: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , від 16.02.2018 року, було задоволено клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 і було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, наводить відповідні доводи, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши захисника, який підтримав апеляційну, прокурора і слідчого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину при таких обставинах.
Як зазначено у клопотанні слідчого, 13.02.2018 року біля 15:00 годин ОСОБА_9 , знаходячись в автомобілі «Мазда 626» р/н НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі проїжджої частини вулиці Академіка Вільямса біля будинку № 74 в м. Одесі, побачив ОСОБА_11 , який припаркувавши автомобіль «Хюндай Соната», реєстраційний номер НОМЕР_2 біля будинку № 74 по вулиці Академіка Вільямса в м. Одесі, вийшов з нього та почав переходити через проїжджу частину вулиці Ак. Вільямса в бік будинків з непарними номерами.
В цей момент, ОСОБА_9 , визначивши майно, що знаходилось в автомобілі «Хюндай Соната», реєстраційний номер НОМЕР_2 об'єктом свого злочинного посягання та з метою реалізації своїх злочинних намірів, направлених на відкрите викрадення чужого майна діючи повторно, розуміючи що здійснює свої злочинні дії відкрито в присутності великої кількості людей, що пересуваються вулицею Ак. Вільямса в м. Одесі, підійшов до вищевказаного автомобіля, відкрив передні пасажирські двері автомобіля «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_2 шляхом підбору ключа проник до нього через водійські дверцята.
Після цього ОСОБА_9 , з переднього пасажирського сидіння автомобілю «Хюндай Соната», р.н. НОМЕР_2 , відкрито заволодів майно ОСОБА_11 , а саме сумкою «Армані» вартістю 2000 гривень в якій знаходився «пауербанк» в корпусі синього кольору вартістю 400 гривень, гаманець зі шкіри чорного кольору вартістю 700 гривень, ікона з картону вартістю 50 гривень, гроші номіналом 500 гривень НБУ 1 штука, карта «Приватбанк» на ім.'я ОСОБА_11 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_11 , картка на знижку у ТЦ «Епіцентр» яка не являла матеріальної цінності для потерпілого та зачинивши дверцята зазначеного автомобіля попрямував до автомобіля «Мазда 626», не реагуючи на зауваження та законні вимоги ОСОБА_12 , який став очевидцем вчиненого ОСОБА_9 злочину припинити злочинне діяння та повернути щойно викрадені речі потерпілого, ОСОБА_9 з викраденим майном яке належить ОСОБА_11 направився до автомобіля «Мазда 626», на якому зник з місця скоєння ним злочину, отримавши можливість розпорядитися майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 3650 гривень.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, від 13.02.2018 року, протоколом допиту потерпілого від 13.02.2018 року, протоколом огляду місця події від 13.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 16.02.2018 року, та інші матеріали кримінального провадження в сукупності.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КПК України.
На думку апеляційного суду, в оскарженій ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, що з урахування тієї обставини, що підозрюваний після вчинення ймовірного кримінального правопорушення місце злочину залишив, постійного місця проживання на території м. Одеси не має, свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, судом першої інстанції було враховано специфіку інкримінованого підозрюваному злочину, а саме його зухвалість, яка проявилася у відкритому викраденні чужого майна, без реагування на законні вимоги очевидця, беручи до уваги наявність в матеріалах клопотання заяви потерпілого про те, що на його адресу надходили погрози фізичною розправою, якщо той не забере свою заяву про вчинення кримінального правопорушення з відділку поліції, що вказує на наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідка. Крім того, беручи до уваги, що підозрюваний підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, враховуючи, що останній є також підозрюваним у іншому кримінальному провадженні й теж за фактом можливого вчинення умисного корисливого злочину проти власності, що в цілому свідчить про наявність схильності у підозрюваного до вчинення такого роду кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу, відповідно до положень ст. 178 КПК України, врахував вагомість наявних доказів, той факт, що ОСОБА_9 не працює, постійного джерела прибутку не має, є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні за фактом можливого вчинення умисного корисливого злочину проти власності, та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винуватим.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя під час розгляду клопотання врахував положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, в зв'язку із відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, які були доведені слідчим і прокурором.
Відповідно до положень п. 1) ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Керуючись статями 176, 177, 182, 183, 194, 196, 370-372, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 16.02.2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні №12018161480000363, внесеному до ЄРДР 13.02.2018 року,залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підпис) (підпис) (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_2