13 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/708/18
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Затолочного В.С., Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участі представника позивача: Вальнюк І.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року (постанова ухвалена о 14:40 хв. у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Главача І.А. повний текст постанови виготовлено 11.12.2017 року) у справі за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а саме: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо включення до розрахунків за №3694/04 від 18.05.2017, №4276/04 від 14.06.2017, №2047 від 30.06.2017, №2293/03 від 01.08.2017 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.05.2017 до 01.11.2017 по пенсіонеру ОСОБА_2 у розмірі 2 435,91 грн., по пенсіонеру ОСОБА_3 у розмірі 5 814,30 грн., по пенсіонеру ОСОБА_4 у розмірі 8 514,90 грн. та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виключити із вказаних розрахунків та картки особового рахунку позивача суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згаданим пенсіонерам та визнати протиправними дії Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо включення до розрахунків за №846/02 від 10.05.2017 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.05.2017 до 01.11.2017 по пенсіонеру ОСОБА_5 у розмірі 7 787,16 грн., ОСОБА_6 у розмірі 8 680,68 грн., ОСОБА_7 у розмірі 8 780,34 грн., ОСОБА_8 у розмірі 7 284,42 грн., ОСОБА_9 у розмірі 8 802,18 грн. та ОСОБА_10 у розмірі 9 059,04 грн. та зобов'язати Тисменицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виключити вказані суми із даного розрахунку, а Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - виключити із картки особового рахунку позивача.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Карпати». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську супровідними листами від 18.05.2017 за №3694/04, від 14.06.2017 за №4276/04, від 18.07.2017 за №4960/04 та від 14.08.2017 за №5498/04 надіслано на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також розрахунок за №846 від 10.05.2017, що надійшов від Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України по пенсіонерах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в тому числі й на підприємстві позивача. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Карпати" від 03.03.2009 за №27, від 01.06.2009 за №535/59, від 09.06.2010 за №41 та за №67, від 11.10.2010 за №95, 14.10.2010 за №84, від 05.04.2011 за №43 та за №42, від 01.04.2011 за №№535/36 та 535/37, а також розрахунками стажу згаданих громадян.
Разом з тим, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську згідно протоколів №13363 від 10.09.2009, №12449 від 23.09.2010 та за №39 від 12.05.2011 призначено громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області згідно розпорядження за №147316 від 21.06.2010, протоколів №9668 від 21.08.2010, №9857 від 12.11.2010, за №91154 від 12.01.2011, №9699 від 18.08.2011 та за №9619 від 30.08.2011 призначено громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 (далі по тексту Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та абзацу 4 пункту 1 статті 2, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону, що діяла до 28 квітня 2013 року) підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 100% витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 28.04.2013 - до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділом 6 Інструкції встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві, до досягнення такими особами пенсійного віку.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" зобов'язане здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до досягнення згаданими громадянами пенсійного віку.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час призначення пільгової пенсії згаданим пенсіонерам) передбачено, що жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Аналогічний пенсійний вік для жінок був передбачений і статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Проте, підпунктом 17 пункту 6 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №3668 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Наведені положення Закону є імперативними, неконституційними не визнавались.
Разом з тим, громадяни ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10, станом на 01.10.2011 (час набрання чинності статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №3668 від 08.07.2011) не досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №3668 від 08.07.2011, громадянка ОСОБА_11 досягне пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідно.
28.04.2013 набрав чинності Закон України від 04.04.2013 №184-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», яким відсилочну норму на статтю 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що містилася в абзаці 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», замінено на статтю 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8 даної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла до переконання про відсутність підстав для зобов'язання відповідачів виключити із вказаних розрахунків, а управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - також виключити із картки особового рахунку позивача, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згаданим пенсіонерам.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року у справі №809/1460/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді В. С. Затолочний
В. П. Сапіга
Повне судове рішення складено 14.03.2018 року