14 березня 2018 року м. Рівне №817/493/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (34036, Рівненська обл., с. Тиховиж, вул. Новосілля, буд. 26) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34000, Рівненська обл., Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, буд. 3), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу починаючи з 08.12.2017 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку;
- зобов'язати Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області починаючи з 08.12.2017 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач порушив її право на пільговий характер розрахункової величини збільшення пенсії за понаднормовий стаж, визначений частиною другою статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вона отримує пенсію за віком як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС при загальному стажі роботи 32 роки 1 місяць та, відповідно, має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до вищезазначеної норми Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою судді від 15.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав, подав суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому розрахунок та підвищення за понаднормативний стаж до пенсії позивача проведено відповідно до статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в той час як положення статі 56 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначають мінімальний стаж для набуття права на пенсію у повному розмірі.
Крім того відповідач покликався до змін, внесених Законом №2148-VIII від 03.10.2017 до частини другої статі 56 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку доповнено словами та цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»». Відтак, відповідач стверджував, що підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
У встановлений у частині сьомій статті 262 КАС України строк від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відтак суд розглянув справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у порядку статті 263 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З 26.04.1992 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС при загальному стажі роботи 32 роки 2 місяці, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення №107613 (а.с.10) та посвідчення громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3) серії Б №120025 (а.с.9), а також довідкою, виданою ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області від 05.03.2018 №226/06 та розпорядженням №107613 від 05.03.2018.
08 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.6).
Листом від 22.12.2017 за вих.№3089/06 Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії з тих підстав, що позивачу призначено пенсію відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку, що передбачено статтею 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.12-14).
Надаючи правової оцінки встановленим обставинам суд зазначає наступне.
Статтею 15 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
В свою чергу Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до вимог статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором.
Частиною третьою статті 55 Закону №796-XII встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відтак, не заслуговують на увагу висновки відповідача у тій частині, що позивач обрав умови та порядок пенсії, встановленої Законом №1058-IV, а тому і збільшення до пенсії за понаднормовий стаж йому слід обчислювати на підставі норм цього Закону.
Згідно частини другої статті 56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.
Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №1058-IV, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2008 року (справа № 21-1748во07), 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16).
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, що виразилась у невчиненні ним відповідних дій щодо перерахунку пенсії позивача, є протиправною, тому слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ, однак стосовно строку проведення зазначеного перерахунку слід зазначити наступне.
Так відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулася до відповідача 08.12.2017 (а.с.6), а тому право на відповідний перерахунок пенсії згідно положення частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV виникло з 01.12.2017.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує доводи відповідача у поданому відзиві на позовну заяву та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КА України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, положеннями частини шостої цієї ж статті КАС України передбачена компенсація судових витрат за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі звільнення сторони від сплати судових витрат.
В свою чергу, статтею 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору та визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, у якому органи Пенсійного фонду України відсутні.
За таких обставин, суд вирішує питання розподілу судових витрат у даній справі на загальних підставах. Відтак, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34000, Рівненська обл., Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 40379045) щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (34036, Рівненська обл., с. Тиховиж, вул. Новосілля, буд. 26; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) починаючи з 01.12.2017 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
Зобов'язати Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34000, Рівненська обл., Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 40379045) починаючи з 01.12.2017 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (34036, Рівненська обл., с. Тиховиж, вул. Новосілля, буд. 26; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
Присудити на користь позивача - ОСОБА_1 (34036, Рівненська обл., с. Тиховиж, вул. Новосілля, буд. 26; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34000, Рівненська обл., Зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Лесі Українки, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 40379045) судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повне рішення суду складено 14.03.18.
Суддя Нор У.М.