Справа № 819/45/18
13 березня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якій просив суд зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 з 12 грудня 2017 року з врахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2011 - 2013 роках від 08.12.2017 №2-3/5705, з врахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог послався на частину третю статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзац другий пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» та зазначив, що звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням виплат, які зазначені у довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2011 - 2013 роках від 08.12.2017 №2-3/5705. Однак Головне управління листом від 21.12.2017 відмовило в задоволенні заяви позивача.
ОСОБА_3 вважає відмову ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в здійсненні перерахунку пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, відтак просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 14 лютого 2018 року.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року розгляд справи відкладено до 13 березня 2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заперечив проти позову та вказав, що рішення ПФУ Тернопільської області про відмову в перерахунку пенсії правомірними, а тому просив суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його вимог у повному обсязі в зв'язку з необґрунтованістю. Надав суду відзив проти позову, в якому Головне управління, посилаючись на статтю 43 Закону № 2262-XII та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 зазначило, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входять до складу грошового забезпечення і тому включатися при її обчисленні не можуть.
З урахуванням викладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
12 грудня 2017 року, виходячи з положень ст.43 Закону №2262-ХII, абзацу другого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова №393), позивачем було подано до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заяву про перерахунок пенсії з врахуванням виплат, які зазначені у Довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2011 - 2013 роках від 08.12.2017 №2-3/5705.
Однак, листом від 21 грудня 2017 року №1109/К-11, Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомлено позивача про відмову в задоволенні заяви про перерахунок пенсії.
Підставою для такої відмови слугувало те, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає ОСОБА_3, не входять до складу грошового забезпечення і тому включатися при її обчисленні не можуть.
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень ОСОБА_3 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 41 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цимЗаконом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України №2011-ХІI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІI).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та одноразова премія з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 10.03.2015 №21-70а15 та від 28.02.2018 №522/9660/16-а.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивач з часу звернення, тобто з 12 грудня 2017 року, має право на виплату пенсії з врахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2011 р. - 2013 р. від 08 грудня 2017 року №2-3/5705, а тому відмову ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №1109/К-11 від 21.12.2017 року суд вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача слід стягнути 704,80 грн. сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 12 грудня 2017 року з врахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії в 2011 р. - 2013 р. від 08 грудня 2017 року №2-3/5705, з врахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 березня 2018 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.