справа№813/550/18
14 березня 2018 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження відповідно до ст.263 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: 79002, м.Львів, вул. Величковського, 30/52) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Львівської області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19), в якому просить суд:
-визнати дії відповідача щодо ненадання вичерпної відповіді на запит позивача, викладений у формі заяви від 29.11.2017 в частині надання копій документів чи інших матеріалів, з яких можна зробити висновок, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та спеціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області, неналежно здійснюється виконання обов'язків, покладених на ці відділи або що в роботі цих відділів є зауваження та в частині надання інформації про дублювання яких саме функцій і яких підрозділів, здійснювалось відділом інформаційних технологій, про що було зазначено в п.6 подання Прокуратури Львівської області від 21.08.2017 №11-1054 вих17 протиправними;
-зобов'язати відповідача надати вичерпну відповідь на запит позивача, викладений у формі заяви від 29.11.2017 в частині надання копій документів чи інших матеріалів, з яких можна зробити висновок, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та спеціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області, неналежно здійснюється виконання обов'язків, покладених на ці відділи або що в роботі цих відділів є зауваження та в частині надання інформації про дублювання яких саме функцій і яких підрозділів, здійснювалось відділом інформаційних технологій, про що було зазначено в п.6 подання Прокуратури Львівської області від 21.08.2017 №11-1054 вих17.
Ухвалою суду від 12.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі відповідно до ст.263 КАС України та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази, роз'яснивши, при цьому про необхідність дотримання вимог ст. 162 КАС України.
02.03.2018 на адресу суду надійшов від представника Прокуратури Львівської області відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог п.5 ст.262 КАС України.
Суд враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ч.6 ст. 262 КАС України, дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Прокуратури Львівської області із запитом на інформацію, в якому просив надати копії документів чи інші матеріали, з яких можна було б зробити висновки, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури, неналежно здійснюється виконання обов'язків, покладених на ці відділи або що в роботі цих відділів є зауваження, а також надати інформацію про дублювання яких саме функцій і яких підрозділів, здійснювалось відділом інформаційних технологій. Проте, відповідач не надав копій документів чи інші матеріали у зв'язку з нетривалим проміжком часу з моменту ліквідації відділу інформаційних технологій, так як Прокуратурою області на даний момент не проводилось вивчення питання, яким чином ліквідація вказаного відділу вплинула на ефективність використання трудових ресурсів, ефективність роботи органів Прокуратури Львівської області, належне матеріально-технічне забезпечення Прокуратури області, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури. Позивач вважає, що відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» він має право на таку інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації свої прав, свобод і законних інтересів. Так як реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. На думку позивача, він не отримав частини запитуваної ним інформації, чим грубо порушено його право на інформацію та на доступ до публічної інформації.
Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що заява позивача від 29.11.2017 не є запитом про надання публічної інформації, а є заявою, в тому числі, щодо надання роз'яснень, коментарів повинна розглядатися в порядку визначеному Закону України «Про звернення громадян». Крім цього, відповідач зазначив, що копії перелічених документів, зокрема: подання Прокуратури Львівської області №11-1054вих-17 щодо зміни структури та штатного розпису прокуратури області; наказів Прокурора Львівської області про затвердження Положень про відділ ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи; відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб; копії посадових інструкцій, розподілу обов'язків; копії ряду інших документів, позивачу надано у додатку до інформацій прокуратури області від 08.09.2017 за №19-262вих-17 та 14.09.2017 за №19-288вих-17 на запити, подані останнім в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» так як він 04.09.2017 та 06.09.2017 звертався до Прокуратури Львівської області із запитами про надання публічної інформації, які за своєю суттю та формою відповідали вимогам, визначеним до запитів про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі наявних матеріалів згідно з ч.5 ст.262, п.2 ч.1 ст.263 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 29.11.2017 до Прокуратури Львівської області, в якому просив, зокрема роз'яснити, яким чином ліквідація відділу інформаційних технологій, вплинула на: оптимізацію штатного розпису прокуратури Львівської області; належне матеріально-технічне забезпечення прокуратури області; ефективність використання трудових ресурсів (в чому це відобразилось);як це вплинуло на належне ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань; як це вплинуло на належне ведення інформаційно-аналітичної роботи прокуратури, а також надати аргументи чи документальні підтвердження фактів, які б підтверджували що діяльність відділу інформаційних технологій сприяла: неналежному матеріально-технічному забезпеченню Прокуратури Львівської області; неналежному веденню Єдиного реєстру досудових розслідувань; неналежному веденню інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області а також копії документів чи інші матеріали, з яких можна зробити висновки, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури області, неналежно здійснюється виконання обов'язків, покладених на ці відділення або що в роботі цих відділів є зауваження (а.с.8).
Позивачу було надано відповідь Прокуратурою Львівської області від 28.12.2017 №13/2-131вих-17, в якій позивача повідомлено про те, що діяльність вищевказаних відділів Прокуратури Львівської області спрямована на забезпечення належних умов роботи працівників прокуратури, в тому числі шляхом забезпечення інформаційними та телекомунікаційними технологіями, мережами, програмно-апаратними комплексами, засобами оргтехніки, системами обчислювальної техніки та зв'язку, впровадження, ведення і обслуговування баз даних та державних реєстрів. Вказане свідчить про тісний зв'язок між завданнями та функціями зазначених підрозділів, що і викладено в поданні від 21.08.2017.У зв'язку з нетривалим проміжком часу з моменту ліквідації відділу інформаційних технологій, прокуратурою області на даний момент не проводилось вивчення питання, яким чином ліквідація вказаного відділу вплинула на ефективність використання трудових ресурсів, ефективність роботи органів прокуратури Львівської області, належне матеріально-технічне забезпечення прокуратури області, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури. Разом з тим, зазначили, що негативних наслідків проведених структурних змін на даний час не встановлено та надати аргументи чи документальні підтвердження фактів, які б підтверджували, що діяльність відділу інформаційних технологій сприяла неналежному матеріально-технічному забезпеченню прокуратури області, неналежному веденню Єдиного реєстру досудових розслідувань чи веденню інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області, не вбачаються за можливе, оскільки це не зазначалося у поданні, як підстава для ліквідації.
Позивач вважає, що не отримав частини запитуваної ним інформації, чим порушено його право на інформацію та на доступ до публічної інформації у зв'язку з чим звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації врегульовані Законом України «Про інформацію».
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
У відповідності до ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати i передавати iнформацiю та ідеї без втручання органів державної влади i незалежно вiд кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановленi законом в інтересах національної безпеки, територіальної цiлiсностi або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету i безсторонності суду i є необхідними в демократичному суспiльствi.
Згідно з ст.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Так, судом встановлено, що до Генеральної прокуратури України 21.08.2017 за №11-1054вих-17 скеровано подання Прокуратури Львівської області щодо зміни структури та штатного розпису прокуратури Львівської області, у якому визначено, в тому числі, що функції відділу інформаційних технологій тісно пов'язані з діяльністю відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб, а також відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та Інформаційно-аналітичної роботи прокуратури області.
У зв'язку з відомостями, що становлять зміст подання, ОСОБА_1 звернувся із заявою від 29.11.2017 до Прокуратури Львівської області, в якій просив роз'яснити, яким чином ліквідація відділу інформаційних технологій, вплинула на оптимізацію штатного розпису прокуратури Львівської області; належне матеріально-технічне забезпечення прокуратури області; ефективність використання трудових ресурсів (в чому це відобразилось);як це вплинуло на належне ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань; як це вплинуло на належне ведення інформаційно-аналітичної роботи прокуратури, а також надати аргументи чи документальні підтвердження фактів, які б підтверджували що діяльність відділу інформаційних технологій сприяла: неналежному матеріально-технічному забезпеченню Прокуратури Львівської області; неналежному веденню Єдиного реєстру досудових розслідувань; неналежному веденню інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області а також копії документів чи інші матеріали, з яких можна зробити висновки, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури області, неналежно здійснюється виконання обов'язків, покладених на ці відділення або що в роботі цих відділів є зауваження.
Судом встановлено, що 28.12.2017 за №13/2-131вих-17 заступником прокурора області ОСОБА_2 було розглянуто дане звернення у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру» та Закону «Про звернення громадян» та надано відповідь позивачу.
Проте, згідно з листом від 28.12.2017 №13/2-131вих-17, в якій позивача повідомлялося про те, що діяльність вищевказаних відділів Прокуратури Львівської області спрямована на забезпечення належних умов роботи працівників прокуратури, в тому числі шляхом забезпечення інформаційними та телекомунікаційними технологіями, мережами, програмно-апаратними комплексами, засобами оргтехніки, системами обчислювальної техніки та зв'язку, впровадження, ведення і обслуговування баз даних та державних реєстрів. Вказане свідчить про тісний зв'язок між завданнями та функціями зазначених підрозділів, що і викладено в поданні від 21.08.2017. У зв'язку з нетривалим проміжком часу з моменту ліквідації відділу інформаційних технологій, прокуратурою області на даний момент не проводилось вивчення питання, яким чином ліквідація вказаного відділу вплинула на ефективність використання трудових ресурсів, ефективність роботи органів прокуратури Львівської області, належне матеріально-технічне забезпечення прокуратури області, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури. Разом з тим, у листі зазначено, що негативних наслідків проведених структурних змін на даний час не встановлено та надати аргументи чи документальні підтвердження фактів, які б підтверджували, що діяльність відділу інформаційних технологій сприяла неналежному матеріально-технічному забезпеченню прокуратури області, неналежному веденню Єдиного реєстру досудових розслідувань чи веденню інформаційно-аналітичної роботи Прокуратури Львівської області, не вбачаються за можливе, оскільки це не зазначалося у поданні, як підстава для ліквідації.
Як убачається з відповіді прокуратури Львівської області від 28.12.2017 №13/2-131вих-17, що надати аргументи чи документальні підтвердження фактів, які б підтверджували, що діяльність відділу інформаційних технологій сприяла неналежному матеріально-технічному забезпеченню прокуратури області, неналежному веденню Єдиного реєстру досудових розслідувань чи веденню інформаційно-аналітичної роботи прокуратури області та копії документів чи інші матеріали, з яких можна зробити висновки, що станом на 18.08.2017 відділі матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційне аналітичної роботи прокуратури області, не вбачається за можливе, оскільки це не зазначалося у поданні, як підстава ліквідації відділу.
Суд зауважує, що згідно з поданням від 21.08.2017 за №11-1054вих-17 підставою його винесення стала оптимізація структури та штатного розпису Прокуратури Львівської області.
Тому, відповідь відповідача щодо неможливості надання аргументів чи документального підтвердження фактів, копій документів чи інших матеріалів, з яких можна зробити висновки, що станом на 18.08.2017 у відділі матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб або у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури області неналежно здійснювалися обов'язки, покладені на ці відділи, є такою, що надана у повному обсязі та із урахуванням об'єктивного критерію.
Щодо вимоги позивача про надання інформації «про дублювання яких саме функцій і якими підрозділами йшла мова» в абз.6 подання, суд зазначає таке.
З листа Прокуратури Львівської області від 28.12.2017 року №13/2-131вих-17 видно, що відповідач надав відповідь, яка не є повною у розумінні вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідачем не зазначено конкретні функції, котрі мали би бути (згідно з поданням) продубльовано конкретними підрозділами Прокуратури Львівської області.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «По судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Прокуратури Львівської області щодо ненадання повної відповіді на запит ОСОБА_1, викладений у формі заяви від 29.11.2017 в частині надання інформації про дублювання яких саме функцій і яких підрозділів, здійснювалось відділом інформаційних технологій, про що було зазначено в п.6 подання Прокуратури Львівської області від 21.08.2017 №11-1054 вих17.
Зобов'язати Прокуратуру Львівської області надати повну відповідь на запит ОСОБА_1, викладений у формі заяви від 29.11.2017 в частині надання інформації про дублювання яких саме функцій і яких підрозділів, здійснювалось відділом інформаційних технологій, про що було зазначено в п.6 подання Прокуратури Львівської області від 21.08.2017 №11-1054 вих17.
В решті задовлення позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Лунь З.І.