м. Вінниця
12 березня 2018 р. Справа № 802/265/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Бершадське ОУПФ, відповідач) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
29 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним рішення Бершадського ОУПФ, оформлене протоколом № 1836 від 27.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати Бершадське ОУПФ зарахувати до спеціального стажу час роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, службу в складі Збройних сил в період з 01.07.1988 року по 29.06.1990 рік та призначити пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зазначав, що 20.12.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Протоколом № 1836 від 27.12.2017 року Бершадське ОУПФ відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, в зв'язку із незарахуванням періоду служби в Збройних силах до стажу роботи, що дає право на вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Непогоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне. Відповідно до примітки 3 Постанови КМУ № 909 від 04.11.1993 року передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до підпункту "г" пункту 1 Положення № 1397, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР від 17.12.1959 року, встановлено, що лікарям та іншим працівникам охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, окрім роботи в установах, організаціях і посадах, робота в яких надає право на пенсію за вислугу років, зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР.
Крім того наголошував, що право на зарахування періоду служби в Збройних силах до спеціального стажу роботи, також передбачене Переліком закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 871 від 18.12.2013 року, ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Ухвалою суду від 12.02.2018 року провадження у справа відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 27.02.2018 року у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи).
26.02.2018 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , розгляд справи просили здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в судове засідання. В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач вказував, що в управління на момент звернення позивача про призначення пенсії за вислугу років як працівнику закладу охорони здоров'я не було підстав зараховувати до спеціального стажу роботи час проходження ним строкової військової служби. В обґрунтування своєї позиції зазначали, що медичним працівникам призначаються пенсії за вислугу років незалежно від віку відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Основною умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність спеціального стажу роботи, напрацьованого в закладах і на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. Перелік таких посад і закладів затверджений Постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 року, який не визначає "медичні заклади при військових частинах" як медичні заклади, робота в яких зараховується до спеціального стажу. Також вказували на безпідставність посилань позивача на норми ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" оскільки дана норма стосується пенсій за віком на пільгових умовах, а не пенсії за вислугу років, яку просить призначити ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.02.2018 року в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи відкладено на 12.03.2018 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , 15.03.1988 року позивач зарахований на посаду завідуючого здравпунктом ПТУ Гніванської міської лікарні, з якої звільнений 19.04.1988 року, в зв'язку із призовом в Збройні сили.
06.09.1990 року позивача зараховано на посаду старшого фельдшера швидкої допомоги, з якої звільнений з 28.02.2013 року, в зв'язку із переведенням в Бершадську станцію ШМД.
25.07.2017 року позивача звільнено із займаної посади, за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗПП України.
Також судом встановлено, відповідно до записів Військового квитка серії НОМЕР_2 , під час проходження військової служби ОСОБА_1 з 01.07.1988 року по 29.06.1990 року перебував на посаді фельдшера при військовій частині НОМЕР_3 .
20.12.2017 року позивач звернувся до Бершадського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Протоколом № 1836 від 27.12.2017 року управління Пенсійного Фонду відмовило у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю спеціального стажу роботи, через незарахування до спеціального стажу роботи час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII із наступними змінами, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 909 від 4 листопада 1993 року «Про Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», визначені заклади і установи охорони здоров'я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до вимог даного Закону скористатись пільговим віком на пенсію можуть ті працівники медичних закладів, що мають необхідний стаж роботи на посадах в установах, організаціях, визначених постановою КМУ № 909, тобто умовою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію на вислугу років, періодів роботи працівників закладів і установ охорони здоров'я, є наявність факту роботи у ці періоди на відповідних посадах та у закладах, віднесених до Переліку.
Постанова КМУ № 909, до переліку закладів і установ охорони здоров'я відносяться лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Відповідно до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Приміткою 3 до постанови КМУ № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Постановою Ради міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397«Про пенсії за вислугу років працівникам просвіти, охорони здоров'я та сільського господарства», яка діяла на час проходження ОСОБА_1 військової служби у лавах Збройних сил, передбачено, що до складу переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років віднесено лікарняні установи всіх типів і найменувань, в тому числі клініки і клінічні частини, госпіталі, лепрозорії, психіатричні колонії, амбулаторно-поліклінічні заклади всіх типів і найменувань (поліклініки, амбулаторії, диспансери всіх профілів, установи швидкої медичної допомоги і переливання крові, медсанчастини, оздоровчі пункти, медичні кабінети і пункти, фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, станції санітарної авіації, рентгенівські станції і пункти, медичні лабораторії та інші). До переліку посад, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років, відносились лікарі, зубні лікарі, техніки, фельдшери, помічники лікаря, акушерки, масажисти, лаборанти і медичні сестри - всі незалежно від найменування посади, дезінфекційні інструктори.
Підпунктом «г» пункту 1 Положення № 1397, встановлено, що лікарям та іншим працівникам охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, окрім роботи в установах, організаціях і посадах, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР.
Згідно Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18 грудня 2013 року № 871, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 січня 2014 року за № 47/24824, медична служба (військової частини, корабля, підводного човна, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею), медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України) віднесені до амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров'я Збройних Сил України.
Оскільки, посада, яку обіймав позивач під час проходження служби в армії у військовій частині № НОМЕР_3 відповідно до вказаних нормативних актів надає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та визнати протиправним рішення відповідача, оформлене протоколом № 1836 від 27.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язавши зарахувати до спеціального стажу час роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, службу в складі Збройних сил в період з 01.07.1988 року по 29.06.1990 рік та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оформлене протоколом № 1836 від 27.12.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 час роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, службу в складі Збройних сил в період з 01.07.1988 року по 29.06.1990 рік та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40382655).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович