про відмову у відкритті провадження у справі
15 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/413/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши матеріали позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися з позовом до Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради від 01.03.2018 року №38/27 "Про надання ТОВ "Житловий квартал" на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень на АДРЕСА_1".
Позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулися позивачі, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Як слідує із тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, спір між сторонами виник внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, яким Луцька міська рада надала ТОВ "Житловий квартал" на умовах оренди земельну ділянку для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень на АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 2 рішення Луцької міської ради від 01.03.2018 року №38/27 відповідач надав ТОВ "Житловий квартал" земельну ділянку на АДРЕСА_1 на умовах оренди строком на 10 років з дати укладення договору оренди землі, площею 1,9143 га, кадастровим номером НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень (В 03.10 - для будівництв та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), згідно з додатком.
Як визначено частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно із статтею 80 цього ж Кодексу суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно із статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
З наведеного слідує, що відповідач від імені територіальної громади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, а тому є вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснює владних управлінських функцій. У спірних правовідносинах відсутня підпорядкованість одного учасника земельних відносин іншому, як це має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Отже, в даному випадку, у спірних правовідносинах відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був, а виступав лише рівноправним учасником земельних відносин і власником землі.
При цьому, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу в оренду земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою у користування спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 року (справа №21-1306а15).
Тому, позов про визнання протиправним та скасування рішення Луцької міської ради від 01.03.2018 року №38/27 "Про надання ТОВ "Житловий квартал" на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень на АДРЕСА_1", предметом якого є перевірка правомірності прийняття цього рішення, не може бути розглянутий за правилами КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення слід відмовити, роз'яснивши при цьому, що з врахуванням суб'єктного складу спірних правовідносин вказаний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а саме Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
Разом з тим, позивачам слід роз'яснити, що згідно із частиною п'ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
При цьому, позивачам слід також роз'яснити право на звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п'ятою статті 170, статтею 248 КАС України, суд
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, які подали позовну заяву, а першому позивачу, крім того, надіслати позовну заяву та усі додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Суддя В.Д. Ковальчук